Упродовж 10–11 лютого у Львівській області з робочим візитом перебувала заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова. Вона взяла участь у семінарі-практикумі «Впровадження реформи профільної середньої освіти: регіональна політика», що відбувся у межах реалізації швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти». Слухачами семінару були очільники обласних департаментів науки та освіти.

Виступ Надії Кузьмичової стосувався реформи Нової української школи, зокрема йшлося про широке коло питань впровадження профільної старшої школи. Заступниця міністра наголосила, що згідно чинного законодавства з 1 вересня 2027 року система освіти України має перейти до моделі, де є початкова школа (1–4 класи), базова школа – гімназії (5–9 класи) та старша профільна школа (10–12 класи, два класи на паралелі за трьома профілями однієї форми навчання, три профільні кластери для єдиного в громаді ліцею).

Тобто з 1 вересня 2027 року всі здобувачі освіти, які пішли до закладів загальної середньої освіти у 2017 році, стануть першим набором до 10 класу й навчатимуться в академічному ліцеї три роки – за умови, що оберуть саме цей шлях. 

Академічне спрямування передбачає поглиблену підготовку до вступу до закладів вищої освіти. Якщо ж вступ до вишу не є пріоритетом, можна обрати професійне спрямування. Воно також гарантує свідоцтво про повну загальну середню освіту, але водночас передбачає здобуття професії. Звісно, після закінчення закладів професійної освіти чи коледжу можна вступити до вишу, якщо з’явиться таке бажання.

Одразу нагадаємо, що модель профільної старшої школи передбачає зменшення кількості базових предметів та збільшення частки профільних дисциплін, що дозволяє запроваджувати індивідуальні траєкторії навчання здобувачів освіти.

«Старшокласники хочуть мати можливість обирати предмети, які їм цікаві. І цей вибір безпосередньо впливатиме на структуру навчання: обов’язкових дисциплін стає менше, зате з’являється можливість глибше зануритися в ті напрями, які справді захоплюють і готують до майбутнього життя та професії. Важливо, щоб це стало сталою та впевненою практикою. Саме в цьому й полягає ідеологія старшої профільної школи – дати можливість бачити зв’язок між навчанням і реальним життям. І, як показує практика, такий запит давно існує і в здобувачів освіти, і у вчителів, і в батьків», – підкреслила Надія Кузьмичова.

З огляду на це Міністерство освіти і науки ставить перед собою такі цілі на 2026 рік:

▫️Нормативно-правові акти – затвердження змін до Положення про ліцей, введення посади кар’єрного радника, розроблення типової освітньої програми для наукових ліцеїв, узгодження трирічного бакалаврату, ухвалення переліку 150 пілотних закладів, у яких старша профільна школа буде запроваджена з 1 вересня 2026 року.

▫️Мережа профільних ліцеїв – усі області повинні мати затверджену мережу профільних ліцеїв, буде скерована субвенція на закупівлю шкільних автобусів.

▫️Зміст освіти – мають бути «загрифовані» підручники та посібники для 10-го класу (відповідно до Державного стандарту), а також має пройти перший етап їх апробації.

▫️Моделі освітнього процесу – інклюзія, різні форми навчання, створення матеріально-технічної бази для 150 пілотних ліцеїв.

▫️Кадри і професійний розвиток – 150 команд пілотних ліцеїв пройшли підвищення кваліфікації, 150 кар’єрних радників працюють у пілоті.

▫️Освітній простір – для пілотних ліцеїв виділено по 10 млн. грн. субвенції, затверджено перелік обладнання для дистанційного ліцею.

▫️Суспільна підтримка – важливо, щоб батьки, голови громад і депутати розуміли суть реформи і підтримували її; без цього участь у пілоті неможлива.

▫️Дорожня карта – розроблення плану розгортання реформи.

Під час візиту Надія Кузьмичова відвідала Львівський національний університет імені Івана Франка. Зокрема, у зустрічі взяли участь ректор, академік НАН України, професор Роман Гладишевський, директор департаменту освіти і науки ЛОДА Олег Паска, голова комісії освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради, завідувачка кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Парасковія Дворянин та декан історичного факультету Руслан Сіромський.

Головною темою зустрічі стало обговорення нових підходів до викладання історії в школах в умовах освітньої реформи: шкільна історія – це не стільки про запам’ятовування дат і фактів, скільки про уміння критично мислити, вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки та формувати національну ідентичність.

Окрім того, у рамках візиту заступниця міністра освіти і науки побувала у Дрогобицькому районі. Зокрема, у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка відбулася зустріч із представниками місцевої влади, керівництвом університету та педагогічних коледжів Львівщини, а також педагогами й науковцями. Під час зустрічі, яку модерувала ректорка ДДПУ ім. Івана Франка Валентина Бодак, обговорили розвиток педагогічної освіти, концепцію безперервного професійного зростання вчителів, впровадження старшої профільної школи та актуальні проблеми закладів вищої і фахової передвищої освіти.

Також Надія Кузьмичова відвідала Дрогобицький науковий ліцей імені Богдана Лепкого, де зустрілася з освітянами та батьками. Вона презентувала етапи реформи старшої школи, принципи роботи профільних ліцеїв та формування профілів навчання.

Заступниця міністра наголосила, що зменшуватиметься кількість обов’язкових предметів і збільшуватиметься частка профільних дисциплін для поглибленого вивчення обраного напряму.

Після презентації батьки поставили запитання щодо вступу до ліцеїв, критеріїв відбору, якості навчання, а також організації доїзду й можливості проживання в гуртожитках для здобувачів освіти з віддалених громад.

«Для Міністерства вкрай важливо, щоб усі учасники освітнього процесу – здобувачі освіти, батьки, вчителі, управлінці – були одностайними і мали спільне розуміння: старша профільна школа – це третій етап упровадження Нової української школи. Цей процес розпочався ще у 2017 році. Освітні реформи, на жаль чи на щастя, потребують часу – їх реалізація триває роками. У нашому випадку йдеться про 12-річний цикл: перші діти, які пішли до першого класу у 2018 році, завершать повний цикл навчання у 2030-му. І це буде перший повний цикл, коли ми зможемо сказати, що реалізували ідею, з якою стартували у 2018 році», – зазначила вона.

«Ми можемо і повинні дискутувати про інструменти та найкращі способи впровадження освітньої реформи, але питання «впроваджувати чи не впроваджувати» Нову українську школу вже не стоїть – у ній восьмий рік навчаються всі здобувачі освіти в усіх закладах загальної середньої освіти України», – наголосила Надія Кузьмичова.

Водночас вона відвідала КЗ ЛОР «Обласний науковий ліцей» у Дрогобичі, де ознайомилася з оновленою матеріально-технічною базою – зокрема STEM-лабораторіями, обладнанням для робототехніки, сучасними мікроскопами та оснащенням кабінетів природничих дисциплін. Під час зустрічі учні ліцею презентували власні напрацювання та розповіли про обрані профілі навчання. Високий рівень підготовки випускників підтверджують результати НМТ-2025. За підсумками рейтингу ліцей посів 117 місце серед 6563 ЗЗСО України та 23 місце у Львівській області. П’ятеро випускників отримали максимальні 200 балів з математики, а 99% продовжили навчання у закладах вищої освіти.

Заступниця міністра освіти і науки України також побувала у Меденицькому аграрно-технологічному професійному коледжі. У закладі здійснюють підготовку фахівців за прикладними та найбільш затребуваними на ринку спеціальностями.

Директор закладу Василь Лужецький ознайомив гостей із освітніми програмами та матеріальною базою закладу, а також розповів про перспективи працевлаштування випускників. За його словами, частина студентів уже під час навчання працює за обраним фахом, що свідчить про практичну спрямованість підготовки та актуальність спеціальностей.

На завершення свого робочого візиту на Львівщину Надія Кузьмичова відвідала КЗ ЛОР «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Вона ознайомилася з діяльністю закладу, оглянула матеріально-технічну базу ліцею, навчальні аудиторії та житлові приміщення, поспілкувалася з педагогами й ліцеїстами. Було обговорено якість підготовки майбутніх захисників і захисниць України, а також подальший розвиток первинної військової освіти.

Окреслений план дій Міносвіти на 2026 рік є вирішальним етапом підготовки до повного переходу на 12-річну систему навчання у 2027 році. Як підкреслила заступниця міністра Надія Кузьмичова, успіх реформи НУШ залежить від синергії держави, громад та батьків. Кінцева мета – створити заклад загальної середньої освіти, де кожен здобувач освіти зможе свідомо обирати освітню траєкторію, здобуваючи академічні знання, навички та компетенції, тісно пов’язані з реаліями сучасного світу. Це дозволить молоді впевнено знаходити відповіді на конкретні життєві виклики та будувати успішне майбутнє.