До кінця травня перевірять на доступність понад 200 об’єктів комунальної власності Львівської обласної ради. Про це розповіли сьогодні на пресконференції, що відбулась у Львівському обласному перинатальному центрі.

В межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів» у області створили спеціальну робочу групу з питань інклюзії, яка має пришвидшити зміни в комунальних установах. Так, спеціальна комісія Львівської обласної ради перевірить на архітектурну та інформаційну доступність медичні, освітні, соціальні установи. 

Як зазначив Тарас Подвірний, у складі робочої групи – 20 експертів. Сюди увійшли представники профільних департаментів Львівської ОВА – освіти, медицини, соціального захисту, депутати, а також самі люди з інвалідністю. Учасниками робочої групи є: представник Уповноваженого ВРУ з прав людини Тарас Подвірний, директорка департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Наталія Літвінська, депутат ЛОР Захар Миляник та головний архітектор Львівської громади Антон Коломейцев.

«Ми маємо амбітну ціль – провести моніторинг та стати прикладом того, як забезпечити архітектурну доступність. Спільно з ЛОР та Львівською ОВА зробимо аудит доступності. Тому для нас важливо, що сьогоднішня пресконференція відбувається безпосередньо у закладі системи охорони здоров’я. В червні робоча група планує презентувати результати моніторингу. А за їх результатами напрацювати методичні рекомендації. Апробували цей опитувальник на трьох міжнародних пунктах пропуску на українсько-польському кордоні, та у Роздільському дитячому будинку-інтернаті. 

Слід зауважити, що цільова категорія, – це не лише люди з інвалідністю, а й вагітні, маленькі діти віком до 4 років, та люди, старші від 60 років. 

Безбар’єрність – це про те, щоб самостійно без сторонньої допомоги мати змогу потрапити в заклад. До прикладу, кнопки виклику не є предметом доступності, адже передбачають сторонню допомогу, те ж саме стосується і пандусів, які забезпечують вхід, а у приміщенні – сходи, які людині самостійно не подолати», – каже Тарас Подвірний. 

На Львівщині заклади комунального майна області є у всіх семи районах, значна частина розташована на території 41 громади. 106 об'єктів із 210-и розташовані у Львові. Робоча група працюватиме підгрупами, частина перевірятиме заклади медицини, частина – освіти, соціальної галузі, а ще частина – ті приміщення, які є пам’ятками, тож до них потрібен особливий підхід. 

Як розповіла Наталія Літвінська, заклади охорони здоров’я були одними з перших, де почали говорити про фізичну безбар’єрність. Перш за все фізична безбар’єрність стала вимогою контрактування з НСЗУ, її дотримуються в усіх закладах, які підписують договір зі службою. У Львівській області діє 26 закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування, і всі вони доступні для маломобільних груп населення. 

«Тішить те, що фізична безбар’єрність стає суспільною нормою. 

Але сьогодні питання є набагато ширшим. Безбар’єрність – це про те, як будь-яку людину інтегрувати в соціальний простір. А також про те, які умови створені для людини, щоб самостійно добратися до медичного закладу, а не тільки про умови, які створені на території чи в приміщенні лікарні. 

Доступність - це про донесення інформації до пацієнта у найзручніший спосіб. Це про освітню безбар'єрність для дітей, які тривалий час лікуються у закладах охорони здоров’я, наприклад у відділенні онкології. Це про цифрову грамотність медичних працівників. 

Відтак створення робочої групи щодо забезпечення доступності об’єктів та майна спільної власності Львівської обласної ради є правильною ініціативою, оскільки, чим швидше ми виявимо помилки та недоопрацювання, тим швидше зможемо створити безбар’єрний простір для жителів Львівської області», – наголосила Наталія Літвінська. 

Заклади перевіряють за спеціальним опитувальником, який розробили в офісі Уповноваженого з прав людини. У ньому – 71 критерій, опитувальник поділений на чотири розділи: прилеглі території, вхід до будівлі, умови всередині будівлі, санітарно-гігієнічні приміщення. «Львівський перинатальний центр постійно працює над покращенням доступності і безбар’єрності. З огляду на те, що ми приймаємо найбільшу кількість пологів, наша діяльність розширюється. Тож безбар’єрність також розглядаємо в комплексі: фізичну, цифрову, суспільну, громадянську, економічну, інформаційно-освітню.

У Центрі є можливість зробити безпровідний кардіомоніторинг стану плода і пацієнтки, портативні УЗД-апарати максимально доступні біля ліжка, а також ліжка-трансформери для кожної породіллі. Доступні таблички з шрифтом Брайля, лікарняні ліфти, пандус і під'їзди до всіх відділень.

У нас діє гінекологічний кабінет з безбар’єрним доступом, відкритий завдяки UNFPA та Фонду ООН у галузі народонаселення. Тут мають змогу отримати кваліфіковану медико-психологічну допомогу жінки, постраждалі від гендерно обумовленого насильства, а також усі жінки незалежно від способу пересування, віку, статусу.

В дитячій реанімації другого етапу виходжування новонароджених є можливість вільного відвідування дітей. Палати обладнані санвузлами, а  багатофункціональні ліжка є у всіх стаціонарних відділеннях. 

Отримати будь-яку інформацію можна на сайті, у соцмережах та в Кол-центрі, який віднедавна працює, ми проводимо Дні відкритих дверей, Академію батьківства, тож інформаційно максимально доступні.

При Перинатальному центрі діють дві мобільні бригади, завдяки яким є можливість обстежитись жінкам у віддалених куточках Львівщини. А неонатальні бригади готові прибути на допомогу до кластерних пологових та лікарень цілодобово», – зазначила директорка Центру Марія Малачинська.

До теми: Наскільки туристичні об’єкти Львівщини безбар’єрні для відвідувачів: приклад музею Митрополита Андрея Шептицького