Львів та Львівська область є особливо популярними серед прихильників внутрішнього та міжнародного туризму. Тут розташовані привабливі туристичні маршрути, які дозволяють вільно досліджувати історичну та культурну спадщину нашого краю. Однак не всі маршрути та туристичні локації є доступними та безбар’єрними.

Загалом більшість музеїв та архітектурних пам’яток нашої країни недоступні для людей з інвалідністю. Саме тому на рівні держави впроваджують багато ініціатив, покликаних спростити доступ відвідувачів до закладів культури. Внаслідок повномасштабної війни цей процес набуває неабиякого значення, адже відсоток людей з інвалідністю в Україні зростає.

Одним з найдоступніших культурно-туристичних об’єктів нашої області для людей з інвалідністю є музей Митрополита Андрея Шептицького, який відкрили чотири роки тому. Діє він у Львові на вулиці Кривоноса, 1. Від початку 2024 року музей відвідали кілька десятків людей з інвалідністю, адже, окрім зручного доступу осіб на колісних кріслах, тут також дбають про відвідувачів з порушенням слуху чи зору.

Як потрапити до музею?

Потрапити до музею можна вулицею Максима Кривоноса. Поблизу Меморіалу Героїв Небесної Сотні є місця для паркування автомобілів для людей з інвалідністю, на що вказують спеціальні дорожні знаки. Альтернативою також є в’їзд у задній дворик музею, де можна залишити автівку безкоштовно.

Далі на кріслі колісному слід проїхати уздовж вулиці Кривоноса до вхідної брами з гідравлічним підйомником. За хвірткою розташований вертикальний підйомник. Ви одразу помітите кнопку для дзвінка, яким можна отримати супровід персоналу музею. Працівник допомагає заїхати на ліфтову платформу, аби безпечно піднятися на головне подвір’я. Для цього необхідно лише кілька хвилин.

Ліфт закупили три роки тому за грантові кошти транскордонної програми Польща – Україна (ред. – до 2022 року в програмі брала участь також білорусь). Вартість облаштування платформи становила 245 тисяч гривень, з яких 142 тисячі дофінансував департамент міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОВА.

При вході у музей, як тимчасова альтернатива, облаштований переносний пандус, що забезпечує нормативний нахил. Він слугуватиме доти, доки не реалізують архітектурне рішення з урахуванням пам’яткоохоронного законодавства до історичної пам’ятки та сучасних вимог інклюзивності. Зараз музей працює над написанням проєкту на заміну пандуса та встановлення  інклюзивного ліфта у внутрішньому подвір'ї музею в межах програми USAID «Говерла».

«Доступ до культурно-туристичних об’єктів повинен бути абсолютно рівним для кожної людини. Ідея полягає в тому, щоб людина з інвалідністю могла самостійно дістатися бажаної локації, без сторонньої допомоги. Ми плануємо устелити задній двір бруківкою, тим самим полегшити пересування людини на кріслі колісному. А також при вході в музей хочемо зробити інклюзивне подвір’я, де відбуватимуться реколекції, виступи творчих колективів, духовні слухання тощо. Аби втілити у реальність всі задумані плани та зробити доступ якомога безбар’єрнішим, музей потребує фінансової підтримки. Щиро сподіваємось на допомогу благодійників, адже це важлива справа», – розповів директор Львівської асоціації розвитку туризму Андрій Мацелюх.

Чим цікавий музей туристам? Наскільки пристосовані експонати для людей з порушенням зору чи слуху?

Тут зберігають та експонують не лише особисті речі, що колись належали родині Митрополита Андрея Шептицького, а й виняткові колекції сакрального мистецтва України, починаючи з XV століття. В унікальній колекції – ікони, картини, скульптури, давні книги, предмети вжитку, зокрема посуд, яким користувався митрополит, його печатки з гербом. Є і одяг владики, головні убори, пояси, омофор. До слова, останні 13 років життя митрополит Андрей Шептицький і сам був прикутий до крісла колісного, про що детальніше можна дізнатись, відвідавши музей.  

При вході є інформаційна табличка зі шрифтом Брайля, у якій описаний план музею. Водночас біля неї розмістили мультимедійну коробку, натиснувши на яку можна прослухати коротку інформацію про музей та його експонати.

В музеї діють дві інклюзивні екскурсії – для незрячих людей та нечуючих (ред. – правильні терміни, вжиті згідно з довідником безбар’єрності). Усередині містяться три малих та один великий монітор, завдяки яким транслюють коротку відеоінформацію про ключові музейні експонати, дубльовані жестовою мовою. Ці пристрої та інші інтелектуальні безбар’єрні напрацювання створили у 2023 році за кошти Програми USAID «ГОВЕРЛА». 

На таблицях з описом експонатів є червоні круглі позначки, до яких за допомогою спеціального обладнання (аудіогіда) торкається відвідувач. У цей момент вмикається аудіозапис з інформацією. Загалом можна дізнатись цікавинки про 250 експонатів. Музей Митрополита Шептицького – єдиний у Львові, який має інноваційний аудіогід.

Перший поверх музею, на якому відбуваються виставки, немає порогів, які б ускладнили пересування людини в кріслі колісному. Ширина коридорів та усіх приміщень дозволяють розвернутися. Тут також обладнана вбиральня під потреби користувачів крісла колісного та маломобільних груп населення. За стандартами доступності врахували висоту рукомийників та ширину дверей, що повинна становити не менше 90 см. 

«За лютий цього року до нас завітали орієнтовно 400 людей. Вхід у музей безкоштовний, але ми вдячні тим, хто робить добровільні пожертви для розвитку нашого закладу. До нас часто приходять організовані групи дітей зі спеціалізованих шкіл, відвідують наш музей військовослужбовці з інвалідністю. Приємно спостерігати в них захоплення від візиту. Наші відвідувачі бачать, що про них дбають. Маємо брати приклад з європейських країн, адже пізнавати цей світ має право кожна людина», – поділився директор музею та настоятель храму Блаженнішого о. Климентія Шептицького отець Севастіян (Степан) Дмитрух. 

Ще один об’єкт, який можна оглянути після відвідин музею – Церква Блаженного Климентія Шептицького, датована XVII століттям. Тут почергово експонують сакральні експонати – старовинні ікони, які дивом вціліли, хрести тощо. Всередині також є унікальні колекції святих реліквій – мощі, які зібрав та привіз із Риму до України митрополит. Автентичність цих мощей засвідчують грамоти, підписані Андреєм Шептицьким. 

Інклюзивність музею вдалося реалізувати у партнерстві з Львівською асоціацією розвитку туризму,  ГО «Реабілітація осіб з інвалідністю» та за підтримки влади області й міста.

Як у Львівській області впроваджують безбар’єрність у закладах культури та туристичних об’єктах?

«У закладах культури обласного підпорядкування роблять усе можливе, щоб люди з інвалідністю мали доступ до культурних та освітніх послуг, цікавих творчих проєктів. Зокрема, у Львівському історичному музеї, реалізований проєкт «Безбар’єрний простір» для незрячих відвідувачів. На першому поверсі  відділу встановили тактильні доріжки, мнемосхему для кращого орієнтування у просторі експозиції. За потреби, в музеї встановлюють мобільний пандус. В лапідарії доступно для тактильного огляду експонати (барельєфи, частини колон та капітелів з фасадів будівель Львова). У залах на другому поверсі розміщені тактильні копії експонатів зі шрифтом Брайля та великий пластичний макет середньовічного Львова», – розповіла директорка департаменту культури, національностей та релігій Львівської ОВА Ірина Гаврилюк. 

«В межах обласної Програми розвитку туризму та курортів спільно із Мінцифри ми створили серіал «Безбар’єрність у галузі гостинності» для платформи Дія.Освіта. Цей навчальний курс підказує, як зробити туризм доступним для усіх категорій населення. Пишаємося також проєктом, який розробили у партнерстві з адміністрацією історико-культурного заповідника «Тустань». Це тактильна скульптура середньовічної фортеці, завдяки якій незрячі люди можуть «побачити» архітектурну пам’ятку на дотик. Цьогоріч заплановано створити тактильну скульптуру Свірзького замку. Разом із ГО «Veterans go» ми організували сходження на гори Пікуй, Ключ та Парашка. Завдяки спеціальному кріслу «джульєтка» на вершинах побували ветерани, яким через поранення важко самостійно рухатися. У цьому році теж будемо організовувати подібні заходи», – розповідає керівник управління туризму та курортів ЛОВА Тарас Лозинський. 

Текст підготувала Ілона Орнат