Метою дослідження було формування комплексної оцінки корупційної ситуації в Україні у 2024 році. Результати дослідження можуть бути використані для розробки та вдосконалення антикорупційних програм та ініціатив на національному та місцевому рівнях.

Серед 8 досліджуваних сфер особливу увагу приділили діяльності центрів надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП). Опитування проводилося шляхом особистих інтерв'ю з 2 488 мешканцями України.

ЦНАПи є однією з найбільш поширених сфер взаємодії громадян з державними органами: 27,7% респондентів (порівняно з 25,8% у 2023 році) особисто або через членів родини зверталися до ЦНАПів.

Результати дослідження свідчать, що рівень корупції в ЦНАПах є найнижчим серед усіх досліджуваних сфер за всі роки спостережень. На пряме запитання про особистий досвід корупції лише 3,8% респондентів відповіли ствердно, що на 5,1% менше, ніж у попередньому році. Це зниження стало можливим завдяки зменшенню кількості респондентів, які стикалися з корупцією особисто (з 3,4% у 2023 році до 1,6% у 2024 році) або через членів родини (з 5,5% у 2023 році до 2,3% у 2024 році). Значно зросла частка респондентів, які не мали корупційного досвіду в цій сфері: з 90,3% у 2023 році до 95,8% у 2024 році. Також суттєво зменшилася частка респондентів, які опинилися в корупційних ситуаціях у 2024 році – 1,6%, порівняно з 13,4% у 2023 році.

Найчастіше в ЦНАПах корупційні ситуації виникали у зв'язку з оновленням військово-облікових даних (3% у 2024 році), оформленням нерухомості (2,9% у 2024 році проти 6,1% у 2023 році) та отриманням соціальних допомог і послуг (2,7% у 2024 році проти 5,3% у 2023 році). Далі йдуть ситуації, пов'язані з оформленням житлових субсидій, закордонного паспорта, реєстрацією/зняттям з реєстрації місця проживання – 2,5%. Найрідше корупційні ситуації трапляються при оформленні підприємницької діяльності та послуг із земельних питань (1,7%). Варто зазначити, що для всіх ситуацій, крім оновлення військово-облікових даних (які досліджувалися вперше), частота корупційних випадків у ЦНАПах значно зменшилася порівняно з 2023 роком.

Загалом, 2,5% відвідувачів ЦНАПів виступали ініціаторами корупційних ситуацій (порівняно з 6,5% у 2023 році). Водночас 4,3% респондентів зазначили, що ініціаторами корупційних ситуацій були посадові особи ЦНАПів.

«Результати загальнонаціонального дослідження демонструють значний прогрес у боротьбі з корупцією в ЦНАПах. Ми раді відзначити, що вони стали лідерами у зниженні рівня корупції серед усіх досліджуваних сфер.

Ці позитивні зміни є результатом системних заходів, які впроваджувалися протягом останніх років. Зокрема, це:

• цифровізація послуг: переведення багатьох послуг в онлайн-формат мінімізує особистий контакт з посадовцями, що знижує ризик корупції;
• прозорість процесів: впровадження чітких регламентів та процедур, а також публікація інформації про послуги на офіційних веб-сайтах, забезпечують прозорість роботи ЦНАПів;
• підвищення кваліфікації персоналу: проведення регулярних навчань для працівників ЦНАПів з питань антикорупційного законодавства та етичних стандартів;
• посилення контролю: впровадження механізмів внутрішнього контролю та моніторингу, а також співпраця з громадськістю, сприяють виявленню та запобіганню корупційним проявам.

Результати дослідження підтверджують, що цифровізація та прозорість – це найдієвіші інструменти у боротьбі з корупцією. Львівщина системно розвиває мережу ЦНАПів, впроваджує сучасні електронні сервіси та вдосконалює антикорупційні механізми. Завдяки цим заходам, рівень корупції в сфері надання адміністративних послуг суттєво знижується, а довіра громадян до державних сервісів зростає.

Окрема подяка командам ЦНАПів нашого регіону – саме завдяки вашій відданій роботі, високим стандартам обслуговування та щоденному прагненню до змін ми маємо такі результати. Ви створюєте якісний сервіс для жителів, і ця позитивна динаміка – спільна перемога всієї команди.

Але ми не зупиняємося – продовжимо працювати над тим, щоб отримання послуг було ще простішим, швидшим та повністю виключало будь-які корупційні ризики», - зазначив начальник управління з питань цифрового розвитку Львівської ОВА Максим Столярчук.