Пам’ять Валентину Романівну підводить, їй важко пригадати прізвища, назви книг та дати. Проте ключові моменти свого життя, жінка згадує, наче то було вчора. Вона прожила довге і щасливе життя, адже займалась тим, що любила: грала на сцені, викладала, писала. Завдяки своїй діяльності мала можливість поїздити по світу, відвідала Італію, Францію.

«У той час, як радянська людина не могла виїхати за кордон, для кінознавців, режисерів, акторів кордони були відкриті», – пригадує пані Валентина.

На початку кар'єри вона пробувала себе в ролі акторки кіно, грала епізодичні ролі.

«Одного разу мене затвердили на головну роль, проте в останню мить режисер передумав. Зустрів на сходах школярку, юна дівчина так сподобалась, що він її взяв на головну, а я знялась лише в епізодах», - розповідає Валентина Романівна.

Жінка пишається тим, що знімалась з кращими акторами українського кіно. Познайомилась та співпрацювала з багатьма видатними режисерами та акторами: Сергієм Параджановим, Олександром Довженком, Юлією Солнцевою, Адою Роговцевою, Раїсою Недашківською.

Пані Валентина народилася та все життя прожила в Києві, в сім'ї інженерів. За їх прикладом обрала свою професію та вступила в Інститут інженерії водного господарства. 6 років пропрацювала на Київській ГАЕС. Роботу любила, та своє покликання відчувала в іншому, їй подобалось описувати роботу станції.  

На той час жінка вже відвідувала та грала на сцені Київського самодіяльного театру. В 22-річному віці наважується змінити професію та вступає в Київський державний інститут театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, закінчує який з відмінним дипломом.

Після 6 років заочного навчання, стала викладачем інституту. Закінчила Інститут Академії наук кінознавства та захистила дисертацію “Актори українського кіно”, завдяки чому здобула звання старшого наукового співробітника. 

Робочий стаж пані Валентини - 50 років. Попри те, що на пенсію вона вийшла в 55, проте викладала в університеті до 82 років, а зараз жінці 85. 

Незважаючи на погану пам’ять та пережиті події, жінка тримається: попросила, щоб їй вислали книги, де надруковані її праці, адже це її скарб, здобуток всього життя.