Напередодні у Львові відбувся міжвідомчий діалог «Без бар’єрів: взаємодія заради ветеранів та ветеранок», який об’єднав представників органів державної влади, судової системи, правничої спільноти та інших установ для обговорення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок.

Захід став майданчиком для відкритого обговорення практичних рішень, спрямованих на формування безбар’єрного середовища, вдосконалення міжвідомчої взаємодії та забезпечення рівного доступу ветеранів до державних послуг, правосуддя й правової допомоги.

«Щорічно ми обираємо тему, яка є надзвичайно актуальною не лише для судової системи, а й для всього українського суспільства — забезпечення безбар’єрності та належного доступу ветеранів і ветеранок до правосуддя. 22 травня 2026 року Рада суддів України ухвалила рішення №13, яким затвердила методичні рекомендації щодо забезпечення безбар’єрності, інклюзивності та належної правової допомоги ветеранам і ветеранкам, рекомендації з етичної комунікації та інші для працівників апаратів судів.

Водночас значення цих рекомендацій виходить далеко за межі судової системи. Їхня головна ідея полягає в тому, що безбар’єрність — це насамперед людиноцентричний підхід, повага до людської гідності, ефективна взаємодія та усунення не лише фізичних, а й інформаційних, організаційних і комунікаційних бар’єрів. Саме тому сьогодні за одним столом зібралися представники органів місцевого самоврядування, сектору безпеки й оборони, ветеранської спільноти, судової влади та адвокатури», - сказав Голова восьмого апеляційного адміністративного суду Віталій Затолочний.

У межах панельної дискусії «Безбар’єрність у дії: перші кроки до ефективної взаємодії» учасники обговорили сучасне розуміння безбар’єрності, її значення для успішної реінтеграції захисників і захисниць після повернення до цивільного життя, а також роль державних інституцій у створенні доступного та інклюзивного середовища. Окрему увагу приділили практичним прикладам реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення рівних можливостей та розвитку культури взаємоповаги.

«Безбар’єрність — це насамперед здатність держави бачити людей за процесами. Ветеран не існує окремо від системи: він звертається до суду, отримує адміністративні послуги, взаємодіє з державою. Якщо інформаційні системи навіть не враховують статус ветерана, говорити про справді ефективну ветеранську політику неможливо. Система не може працювати в ручному режимі. Якщо для вирішення питання потрібні телефонні дзвінки, особисті втручання чи публічний розголос, це означає, що механізм не працює належним чином. Ефективна державна політика починається тоді, коли рішення ухвалюються автоматично, прозоро й однаково для кожного. Ветеран не приходить в окрему установу — він приходить до своєї держави, а першою ланкою цієї взаємодії є територіальна громада. Саме тому безбар’єрність має бути принципом усієї державної системи: від місцевого рівня до загальнонаціональної політики, яка не лише декларує підтримку, а й забезпечує її на практиці», - зазначив керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень.

Під час другої дискусії «Спілкування без бар’єрів: як ефективно взаємодіяти з ветеранами та ветеранками» йшлося про стандарти етичної комунікації з людьми, які мають бойовий досвід. Учасники наголосили на важливості використання поважної мови, відмови від стереотипів та упереджень, а також необхідності формування довірливого діалогу між ветеранами, представниками органів державної влади, судів та інших установ.

Третя панель «Забезпечення безбар’єрності, належної правової допомоги та інклюзивності» була присвячена практичним механізмам забезпечення доступу ветеранів і ветеранок до правосуддя, державних сервісів та безоплатної правової допомоги. Учасники обговорили питання фізичної, інформаційної та цифрової доступності, розвитку інклюзивного середовища, міжвідомчої координації та пошуку ефективних рішень для забезпечення реалізації прав кожного ветерана і ветеранки.

Проведення таких міжвідомчих діалогів сприяє налагодженню ефективної співпраці між державними інституціями, обміну практичним досвідом та виробленню спільних підходів до формування безбар’єрного простору, у якому ветерани та ветеранки матимуть рівний доступ до послуг, можливостей і правового захисту.