У селі Демня Стрийського району відкрили костел Матері Божої Ченстоховської — пам’ятки архітектури місцевого значення, яка впродовж багатьох років перебувала у занедбаному стані. Цей костел – одна з найцікавіших неоготичних сакральних споруд регіону.

Подія об’єднала представників влади, громади, митців, науковців, меценатів та всіх, хто долучився до збереження історичної споруди.

«Упродовж року місцева громада, волонтери, благодійники та меценати спільно працювали над впорядкуванням території, очищенням приміщень і збереженням споруди, яка тривалий час перебувала в занедбаному стані. Всі роботи виконали без залучення коштів державного чи місцевого бюджетів – завдяки небайдужим людям, які повірили в цю справу. Коли дивишся на пророблену тут роботу, то розумієш: життя завжди знаходить шлях до відродження. Наш обов’язок – підтримувати його, берегти й примножувати. Дякую голові Тростянецької громади Михайлу Цихуляку, громаді Демні, волонтерам, меценатам, митцям, благодійникам та всім, хто долучився до відновлення цієї пам’ятки», - зазначив голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Костел є важливою частиною культурної спадщини Львівщини та офіційно внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Жодних змін архітектурних параметрів споруди не здійснювали. Роботи не передбачали втручання в несучі конструкції чи зміну предмета охорони пам’ятки.

Після відкриття простір планують використовувати для проведення культурно-мистецьких заходів, виставок, концертів, освітніх подій та інших громадських ініціатив.

До роботи над проєктом долучилися фахівці у сфері мистецтва та реставрації, зокрема львівський скульптор Іван Мисакович та кандидатка мистецтвознавства, викладачка Львівської національної академії мистецтв Тамара Грідяєва. Окремі роботи виконували майстри, які мають досвід відновлення історичних об’єктів Львова, серед яких комплекс Цитаделі та Високий Замок.

Історія костелу Матері Божої Ченстоховської сягає кінця XVIII століття. Згідно з архівними документами 1789 року, на місці сучасної споруди розташовувалася дерев’яна корчма, яку після скасування панщини у 1848 році було спалено.

На початку ХХ століття на цьому місці з місцевого вапняку звели костел у неоготичному стилі. Будівництвом займалися місцеві майстри. Історики називають різні дати спорудження храму: за одними даними — 1901 рік, тоді як офіційний дозвіл на будівництво каплиці та костелу львівська консисторія видала 11 березня 1911 року. На дверях споруди зберігся напис із датою «1913».

У роки Першої світової війни храм ремонтували австрійські військові. Один із солдатів виконав внутрішній розпис, фрагменти якого частково збереглися до наших днів. До Другої світової війни богослужіння у храмі відбувалися щонеділі. Під час війни місцеві мешканці використовували костел як укриття. У 1944 році храм було закрито.

У радянський період споруда слугувала зерносховищем, а з 1984 року — спортивним залом. Попри зміну функцій, будівля залишалася важливим громадським осередком села.

Сьогодні відкриття костелу після проведених робіт зі збереження та благоустрою стає символом відповідального ставлення громади до власної історії та культурної спадщини, а також прикладом того, як спільними зусиллями можна повернути до життя важливі історичні об’єкти.