Сьогодні, 21 травня, у Львівській ОДА відбулося засідання організаційного комітету з підготовки та проведення заходів до 100-ї річниці від дня народження Ірини Сеник. Це українська поетеса, дисидентка, громадська діячка, членкиня ОУН та Української гельсінської групи, засновниця Товариства української мови та голова Бориславського відділення Союзу українок.

Участь у засіданні взяли перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, голова Львівської обласної ради Юрій Холод, представники громадських організацій, музейного середовища, науковці та члени родини Ірини Сеник.

«Це людина, яка своїм життям показала приклад стійкості. Маємо віддати їй гідну шану. І водночас, кожен на своєму місці маємо пропагувати українське – за це тисячі людей віддали життя», – наголосив Андрій Годик.

Під час засідання обговорили план заходів з нагоди ювілею, які відбуватимуться упродовж цього року. Зокрема, 8 червня на Личаківському кладовищі організують пам’ятний захід за участю представників влади, громадськості, духовенства, науковців та молоді. Також у червні відбудеться тематичний круглий стіл, присвячений життю, творчості та громадській діяльності Ірини Сеник, її внеску у боротьбу за незалежність України та збереження національної пам’яті. Окрему увагу приділять популяризації творчої спадщини дисидентки. 

«Наше завдання – донести до суспільства, чому Ірина Сеник визначна постать української історії і чому її боротьба приклад для нас. Плануємо заходи різного формату, щоб залучити якомога ширшу аудиторію, в тому числі молодь», – зазначив Андрій Годик.

Довідково

Ірина Сеник народилася 8 червня 1926 року у Львові. У 1939 році вступила в юнацтво ОУН, а у 1941 стала членкинею організації. Була зв’язковою Крайового проводу під псевдо «Леся». У 1945 НКВД відправили її у тюрму на Лонцького, а за рік засудили на 10 років позбавлення волі.

Повернулася в Україну у 1968, але без права проживання у Львові й області. Влаштувалася медсестрою в Івано-Франківську та долучилася до груп захисту політв’язнів. У 1973 за політичні переконання її ув’язнили на 6 років позбавлення волі – відбувала покарання у виправно-трудовій колонії суворого режиму в Мордовії. Потім 5 років на засланні перебувала у Казахстані. Загалом, провела 34 роки життя в тюрмах, концтаборах і засланнях. 

У 1979 році увійшла до Української гельсінської групи. Знову повернулася в Україну у 1983 році. Як «особливо небезпечна рецидивістка» могла проживати не ближче 101 кілометра від Львова, тому оселилася у м. Борислав, де вийшла заміж за колишнього політичного в’язня Василя Дейка. 

У 1998 році на з’їзді Світової федерації українських жіночих організацій у м. Рочестер (США) її визнали однією зі 100 героїнь світу.

Померла Ірина Сеник 25 жовтня 2009 року. Похована на полі почесних поховань №67 Личаківського кладовища.

Читайте також: На Львівщині відзначили День вишиванки (фото)