Щороку в четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв голодоморів. Це загальнонаціональний день скорботи й вшанування мільйонів українців, які загинули від штучних голодів, організованих радянським тоталітарним режимом у ХХ столітті.

Львівщина долучилася до акції «Запали свічку пам’яті». Біля пам’ятника Тарасу Шевченкові зібрались сотні людей. Кожна свічка у їхніх руках – символ життя, яке згасло через тоталітарний режим. Таким чином жителі області вшанували усіх жертв геноциду 1932-1933 років, голодоморів 1921-1923, 1946-1947 років в Україні.

«Голод був способом зламати народ, який не підкорився. І сьогодні рocія продовжує людиноненависницьку політику радянського режиму проти України: обстрілює мирні міста та села, нищить енергетику, депортує дітей, окуповує території, залякує. Зневага до людського життя не зникла, вона лише змінила прапор.

 Але наш народ вижив тоді. Наші предки пройшли крізь темряву, яку неможливо уявити – саме тому ми є. І зробимо все, щоб були наступні покоління українців. Світла пам’ять усім убитим голодоморами. Сили всім, хто зараз бореться, працює, рятує, захищає. Вистоїмо», - зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький. 

Радянська влада намагалась придушити національну свідомість українців, забороняла розповідати про голод, об’єднуватись у допомозі один одному для виживання. Саме системність політики голоду є незаперечним аргументом - це був запланований геноцид українського народу. Масове вбивство голодом мало стати інструментом придушення незламного українського духу, аби Україна не мала навіть найменших претензій на власну державність та свободу.

За різними оцінками, голодомори 20 століття забрали життя приблизно десяти мільйонів українців. Для нашого народу цей злочин став національною катастрофою. І навіть через десятиліття, ми знову стикаємось із тим самим агресором, що знову прагне зламати Україну шляхом терору та фізичного знищення.