Напередодні, 19 червня, відбулися Конгресові слухання щодо просторового планування у територіальних громадах. До засідання в онлайн-режимі долучилися начальник ОВА Максим Козицький та його заступник Юрій Бучко, а також директорка департаменту архітектури та містобудування Олена Василько. Львівщину офлайн представив голова Підберізців Василь Коваль.

Основне питання стосувалось обговорення проблематики розробки та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Якщо детальніше, то з 1 січня 2025 року в більшості українських громад зупинили розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі за межами населених пунктів.. Причина в тому, що згідно з законом №711-IX, тепер потрібно спочатку мати «комплексний план просторового розвитку громади» — а багато громад такого плану ще не мають.

Що таке план просторового розвитку?

Станом на сьогодні 492 громади розпочали процес створення плану просторового розвитку. Це документ, у якому визначено: функціональне зонування території (житло, лікарні, дороги, школи, заводи), де мають бути парки чи зелені зони, а також які території непридатні для містобудівних потреб через екологічні ризики — паводки, зсуви, забруднення. Така інформація, зібрана в одне ціле, дуже допомагає інвесторам, які розглядають громаду для реалізації своїх проєктів. План дає повну картину про ресурси громади та інфраструктуру. Окрім того, план дозволяє громаді та забудовникам зробити процес отримання дозвільних документів прозоримю

Які основні труднощі з виготовленням комплексних планів для громад?

1. Дуже дорого. Створення такої містобудівної документації може коштувати від 6 мільйонів гривень і більше. Ціна залежить від розміру громади, наявної інформації та складності завдання.
2. Не вистачає фахівців. Як серед тих, хто має право робити ці плани, так і серед працівників місцевої влади, які повинні їх контролювати та супроводжувати. Людей і ресурсів не вистачає.
3. Воєнний стан створює технічні проблеми. Через війну обмежене використання техніки для зйомок територій — наприклад, не можна запускати дрони чи проводити аерофотозйомку, що ускладнює збирання потрібних даних.

«Щоб покращити інвестиційний клімат та дати громадам інструменти для розвитку, під час зустрічі запропонували конкретні кроки: відтермінувати розробку комплексних планів просторового розвитку територій ТГ, забезпечити громади фінансуванням з держбюджету або через донорів, а також на час воєнного стану дозволити їм розробляти генеральні плани населених пунктів без обов’язкового розроблення комплексного плану.

Ці рішення дозволять громадам вже зараз розвивати інфраструктуру, планувати забудову й залучати інвесторів, а не чекати на такі можливості роками. Сподіваюся на підтримку цієї пропозиції», - повідомив очільник Львівської ОВА.