В експозиційній залі Львівського музею історії релігії на вул. Староєврейська, 36, відкрили Тиждень єврейської культурної спадщини – масштабну ініціативу, покликану вшанувати багатовікову єврейську присутність на теренах області та показати її цінність для сучасної туристичної мапи Львівщини.

«Львівщина є частиною міжнародного проєкту Jewels Tour – це 7 країн і спільна справа збереження єврейської культурної спадщини. Нашими першими кроками зі стейкхолдерами стали дослідження цієї теми в регіоні. Далі – підготовка пропозицій до європейського туристичного шляху. Важливо подавати матеріальну спадщину у поєднанні зі сторітелінгом», – зазначив заступник директора департаменту спорту молоді та туризму Тарас Лозинський.

Програму заходу у Львові відкрили зворушливі історії. Тож ділимось важливими думками, які прозвучали під час відкриття.

Доцентка Львівської національної академії мистецтв Олеся Дацко розповіла історію «Килим як символ порятунку євреїв». 

«Коли в Глинянах почали знищувати євреїв, мій прадід Йосип врятував дівчину Біну, ховав її кілька місяців на горищі. Потім вона попросила відвезти її в Куровичі. І щоб її не впізнали, перев’язав їй обличчя – нібито болить зуб – і вивіз її через блокпост. Біна врятувалася. А коли прийшли совіти – то хотіли вивезти прадіда з родиною в Сибір. І саме лист Біни до влади, та надісланий нею килим до прадідуся Йосипа стали рятівними, завдяки чому родину не вивезли до Сибіру. Цей килим є символом порятунку як Біни, так і нашої родини. Килим зберігається в музеї ткацтва та килимарства м. Глиняни – як символ людяності та порятунку».

Оксана Савчук–Царинська, перекладачка, дослідниця єврейської культурної спадщини з Сокаля презентувала щоденник Моше Мальця «Роки жахіть. Проблиск надії».

«Дуже цінним є щоденник Моше Мальця «Роки жахіть. Проблиск надії», адже автор описує події 1939–1945 років не лише у Сокалі. Також тут йдеться про історію порятунку євреїв Францішкою Галамай, фактично описану в деталях день за днем. Жінці вдалося врятувати 15 євреїв під час Голокосту. До того періоду їх у Сокалі було 6,5 тисячі осіб. Загалом вижило 30», – розповіла Оксана Савчук–Царинська.

Юрій Скіра, історик, гід, автор книг про Львів у роки Другої світової війни розповів про історію львівського «Шиндлера» о. Йозефа Петерса та взуттєву фабрику «Солід».

«Я знаю важливу річ: без розуміння простору неможливо зрозуміти, що саме там відбувалося. Мені настільки цікава історія Львова, що я написав дві книги про події в місті у роки Другої світової війни. Перша книга «Покликані: монахи Студійського Уставу та Голокост». Цю книгу визнали однією з найкращих гуманітарних видань у 2019 р. за версією українського ПЕН-клубу. Інша книга – «Солід. Взуттєва фабрика життя» розповідає про долю львівського Шиндлера – о. Йозефа Петерса. Він на своєму підприємстві у центрі міста рятував євреїв під час Голокосту».

Богдан Левик доктор історичних наук, габілітований професор, директор Регіонального науково-освітнього центру «Голодомор, Голокост: міжнаціональний діалог» (НУ «Львівська політехніка») зазначає:

«Єврейська історія Львова досі недостатньо досліджена. В обласному архіві зберігається багато справ про єврейські громадські та студентські організації. Невдовзі плануємо видавництво книги єврейських історій, які базуються на основі виключно архівних документів».

Максим Мартин, кандидат історичних наук, завідувач відділом Музею історії релігії, військовослужбовець ДПСУ, експерт проєкту Jewels Tour зауважив, що є чимало міст на Львівщині з єврейською спадщиною.

«Якщо говорити не лише про Львів, є чимало міст на Львівщині з великим потенціалом у сфері єврейської спадщини. Насамперед – Дрогобич із добре збереженим історичним ядром, хоральною синагогою, спадщиною художників Готліба, Лілієна та Шульца. Жовква – ренесансне місто з унікальною оборонною синагогою. Белз – центр хасидської традиції, що збереглася донині. Ці міста мають не лише єврейське, а й загальнокультурне значення, що дає підстави для комплексного розвитку».

Наталія Толок, керівниця ГО Західноукраїнський центр «Гілель» та виконавчий директорка ГО виділяє цільові аудиторії єврейського туризму:

«Насамперед я екскурсовод з 25-річним стажем, і власне тематика мого сертифікату – це єврейський Львів, проводжу тури Львовом і Львівщиною, зокрема англійською мовою. 

Говорячи про єврейський туризм, важливо розуміти цільові аудиторії. Я виділяю три основні групи. Релігійні єврейські групи – дуже вимогливі, зі специфічними потребами щодо харчування, гідів, місць відвідування. Вони переважно звертаються до своїх. Індивідуальні туристи та родини, які мають родинний зв’язок із цими територіями. Неєврейські туристи – для них важливо правильно презентувати єврейську історію. 

На жаль, навіть багато львів’ян досі не знають, що у Львові був Янівський концтабір чи гетто. Нам необхідний фаховий підхід до підготовки гідів, а також системна співпраця між структурами освіти, культури та туризму. Потрібна інституція, яка б готувала кваліфікованих спеціалістів, здатних гідно й точно представляти єврейську спадщину. Як представник єврейської громади, я бачу брак комунікації між державними структурами, туристичними агентствами та єврейськими організаціями», – додала Наталія Толок.

Ганна Гаврилів, керівниця проєкту «Палац Розділ», засновниця ініціативи «Спадщина.UA»:

«Я давно працюю з об’єктами культурної спадщини. Є два шляхи, які можуть забезпечити їх збереження: або відновлювати архітектурні памʼятки та надавати їм нову функцію – культурні, освітні центри з повагою до історії, або консервувати об’єкти, перетворюючи на мальовничі руїни, відкриті для туризму. Аби зберегти об’єкт – потрібно, щоб люди переступали його поріг. І тоді з’явиться шанс на життя». 

Андрій Рікота, Почесний консул Держави Ізраїль в Україні розповів, що важливо для залучення інвесторів.

«Ізраїльські туристи активно подорожують, особливо до релігійно значущих місць. У цьому ми бачимо потенціал не лише для розвитку туризму, а й для залучення інвестицій. Є позитивні приклади – Умань, Меджибіж, де завдяки приватним або фондовим інвестиціям вдалося досягти результатів.

Але необхідно мати якісний продукт – концепцію, яку можна презентувати інвесторам. Завдання влади – підтримати ініціативу і допомогти в розробці цієї концепції. Буде сформована чітка візія – охочі до інвестування знайдуться».

Тиждень єврейської культурної спадщини на Львівщині організували за ініціативи департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОДА, Агенції регіонального розвитку Львівщини, Почесного консульства Держави Ізраїль в Україні, ТОВ «Палац Розділ», «Спадщина.UA», Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар'є» та ГО «Західноукраїнський центр «Гілель».

До теми: Який звʼязок має Марк Цукерберг з Роздолом: про це та не тільки довідалися у промотурі єврейськими локаціями Розділля