На завершення Тижня єврейської спадщини на Львівщині у Тронному залі Золочівського замку відбулась лекція про пам’ятки історії та культури євреїв Золочівщини, яку провела Наталія Левкович, завідувачка кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв.

«Коли ми говоритимемо про українську культуру як про систему, як про цілісну структуру, тоді ми будемо розуміти, що готові розвиватися далі, готові позбуватися синдрому меншого брата – того, що ми були частиною імперії, що ми комусь територіально належали. І тут важливо зрозуміти, що культура, яка створена єврейською, вірменською чи караїмською громадами на теренах України – це культурна спадщина України, створена різними народами. І коли ми зрозуміємо це і будемо берегти цю спадщину та розвивати її, тоді ми зрозуміємо місце нашої культури в світовому контексті», – зазначила лекторка.

Якщо говорити про єврейську спадщину Золочівщини, то, безперечно, варто розпочати з Буська. Чому настільки важливий Буськ? Тому що там розташована одна з найдавніших збережених мацев, тобто надгробків, яка датується 1520 роком. Буськ є об’єктом з неймовірними збереженими мацевами і з неймовірним декоративним оздобленням цих мацев. Тут є практично весь спектр оздоблення, який використовують євреї в своєму мистецтві: і леви, і олені, і свічники, і зображення корони, і зображення корони доброго імені, і благословляючих рук. 

Броди теж неймовірно важливі. По-перше, тому що це був свого роду хаб, яким проходило все срібло. Тому Броди мали високий рівень мистецького осередку ювелірного виробництва срібла. По-друге, коли приходить сюди австрійська влада, Броди стають тим центром і тим осередком, рупором австрійської влади. І саме єврейська громада надзвичайно сильно підтримує австрійську владу, на противагу польській шляхті, з якою вона мала доволі великі конфлікти. Фактично, Броди стають тим осередком, через який єврейська культура десь артикулюється в тогочасній Східній Галичині.

Особливістю галицького юдейського мистецтва є те, що в Галичині майстри не відмовляються від зображення людини. Вони зображають людей на багатьох предметах, в тому числі на ритуальних. І це є такою своєрідною теж відмінністю від тих традиційних шкіл західноєвропейських і громад, які проживали там.

Родзинка лекції – розповідь про Сасів, колишнє містечко (нині село), яке, на жаль, забуло свою історичну спадщину. А це фактично містечко, яке в XIX столітті було відомо в Аргентині, було відоме в Нью-Йорку, було відоме всюди. Тобто це містечко, яке було на вустах усіх євреїв у цьому світі. І всі про нього говорили. І це був мистецький осередок Сасівського мереживоплетіння. Упродовж діяльності майстри сасівського осередку створили тисячі екземплярів, які сьогодні є надзвичайно цінними пам’ятками в музейних колекціях і приватних збірках. Було сформовано власний художній почерк, за яким сьогодні ми маємо змогу виокремлювати сасівські вироби. В 1887 році сасівські атари отримали нагороду на виставці у Відні. А під час візиту до Сасова кронпринца Рудольфа тріумфальну арку було зроблено зі срібних атар. А вже в 30-х рр. ХХ ст. сасівський осередок єврейського мереживоплетіння перестав існувати.

«Якщо говорити про місця з великим потенціалом у сфері єврейської спадщини на Львівщині, то велику увагу варто приділити саме Золочівщині. Броди – місто на перетині торгівельних шляхів двох імперій, яке було центром срібного ювелірного осередку. Буськ, який має збережені одні з найдавніших мацев. Сасів і неймовірна історія срібного мереживоплетіння. До слова, Нафталі Герц Імбер, автор гімну Ізраїлю, народився в Золочеві, а потім був тісно пов'язаний з Бродами та Львовом. Тож всі ці місця мають не лише єврейське, а й загальнокультурне значення, що дає підстави для комплексного розвитку і в перспективі внесення Золочівщини до туристичного міжнародного щляху в рамках проєкту Jewels Tour», – зазначає заступник директора департаменту спорту, молоді та туризму Тарас Лозинський.

Тиждень єврейської культурної спадщини на Львівщині організували за ініціативи департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОДА, Агенції регіонального розвитку Львівщини, Почесного консульства Держави Ізраїль в Україні, ТОВ «Палац Розділ», платформи «Спадщина.UA», Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар`є» та ГО «Західноукраїнський центр «Гілель». 

Нагадаємо: В рамках Тижня єврейської культурної спадщини на Львівщині відбулась екскурсія музеєм «Слідами галицьких євреїв»