На Львівщині з візитом перебувають представники Всесвітнього дитячого фонду – виконавчий директор Всесвітнього дитячого фонду (World Childhood Foundation) Брітта Холмберг та cтарший менеджер програм захисту дітей Джоель Боргстрьом.

Сьогодні, 11 лютого, відбулася зустріч за участі заступників начальника Львівської ОВА Івана Собка та Христини Замули, начальника служби у справах дітей Володимира Лиса, директорки департаменту охорони здоров’я Наталії Літвінської, в.о. директора департаменту соціального захисту населення Тетяни Крут із представниками Всесвітнього дитячого фонду та представників МБО «Партнерство кожній дитині».

Під час свого візиту на Львівщину гості відвідають Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям та Журавненський будинок підтриманого проживання.

«Ми працюємо в різних країнах, але Україна є найбільш пріоритетною, особливо в цей складний час. Від самого початку нашої діяльності ми зосереджуємося на підтримці дітей раннього віку, адже наявність люблячого дорослого у житті дитини допомагає запобігти насильству в майбутньому.

Також ми знаємо, що діти, які перебувають у закладах, часто стикаються з ризиком насильства. Ми прагнемо впроваджувати інноваційні підходи, щоб зберегти сім’ї. Наша робота зосереджена на конкретних практичних рішеннях.

Нам дуже цікаво побачити, що відбувається у Львівській області, і ми вражені тим, що країна під час війни демонструє такі високі амбіції», – зазначила виконавча директорка Всесвітнього дитячого фонду Брітта Холмберг.

Всесвітній дитячий фонд сприяє імплементації кращого європейського досвіду розвитку послуг з урахуванням найкращих інтересів дитини та сім’ї, зокрема, в Україні. Саме за підтримки Фонду стало можливим впровадження послуги сімейного патронату для дітей в Україні, які певний час не можуть перебувати у своїй родині.

Також, з початку повномасштабного вторгнення росії, Всесвітній дитячий фонд підтримує в Україні діяльність щодо забезпечення та захисту прав дітей, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, дітей раннього віку, які перебувають в інституційних закладах в умовах війни.

Як зазначила Христина Замула, основним завданням на сьогодні є не лише трансформувати інституції, але й запобігати ситуаціям, коли діти опиняються у закладах. 

В межах роботи над Регіональним планом розробляють Стратегію впровадження цих змін. Так, інституційні дитячі заклади – будинки дитини трансформують у центри реабілітації. 

«Зараз у будинках дитини залишається близько 40 дітей, але ми не женемося за цифрами. Це радше про попередження, аби не було причин забирати дітей із сім’ї. 

Цієї неділі я відвідала притулок для постраждалих від домашнього насильства, де зустріла матір з трьома дітьми, яка є ВПО, і розумію, що її діти є потенційними мешканцями будинку дитини. Проте ми працюємо над тим, щоб допомогти жінці: відновлюємо документи, допомагаємо знайти роботу, надаємо психологічну підтримку. Коли будуть забезпечені її базові потреби, вона зможе подбати і про себе, і про дітей. У цьому й полягає наша стратегія – працювати над усуненням причин, а не наслідків», – наголосила Христина Замула.

Вона також зазначила, що однією з проблем є те, що всі інституції фінансуються з обласного бюджету, а це не мотивує громади працювати з родинами на місцях. 

«Навіть діти, які мають батьків або можуть повернутися в сім’ї, часто залишаються у закладах. 

До того ж це дорого: наприклад, утримання дитини в закладі коштує 250-600 тисяч гривень на рік. Ми спілкуємося з головами ТГ, аби вони усвідомили ці витрати й працювали над превенцією, зокрема, створювали центри підтриманого проживання у громадах», – додала Христина Замула.

За словами Івана Собка, успіх неможливий без розвитку соціальних служб у громадах, особливо в умовах децентралізації. Окрім сімейних форм виховання, все інше має бути виключенням, і лише для дітей, які потребують постійної медичної допомоги. Притулки та інтернати – це минуле, яке треба залишити позаду. 

«Дитина має бути в сім’ї. Якщо трапляються обставини, коли це неможливо, держава має зробити все, щоб дитина відчувала любов у іншій сім’ї, яку вона не отримувала в рідній. Чим довше дитина перебуває поза сімейним середовищем від моменту народження, тим більше вона втрачає у розвитку. А держава й громада витрачають все більше ресурсів, щоб не втратити цю дитину.

На Львівщині ми маємо також і 19 закладів освітньої сфери, у яких перебувають близько 2 тисячі дітей. Догляд за дітьми в інституційних закладах дорожчий, ніж у європейських країнах. Чи ми багатша країна? Ні. Тому ми щиро говоримо, що необхідно рухатися до якісних змін», – переконаний Іван Собко.

Окрім цього, на Львівщині впроваджують пілотний проєкт зі створення центру за моделлю «Барнахус». Львівська ОВА координує реалізацію цього проєкту, який має стати важливим кроком для створення безпечного середовища для дітей, що потребують допомоги. 

«Ми працюємо над впровадженням новітніх рішень, зокрема центру за моделлю «Барнахус». Це унікальний простір, де діти, які постраждали від насильства, можуть отримати фахову допомогу без додаткових травм. Від моменту, коли сталося насильство, і до завершення розслідування – усе відбувається в одному місці, без перевезень, які лише поглиблюють біль і стрес.

Ми будемо вдячні за підтримку у навчанні наших фахівців, адже це інноваційний для нас проєкт, і ми лише вчимося його реалізовувати. Цей підхід вимагає скоординованої роботи між фахівцями різних сфер. Головне – це залучення кваліфікованих спеціалістів, які здатні надавати якісну підтримку дітям у вразливих ситуаціях», – підкреслив Іван Собко.

Нагадаємо: Центр захисту дитини за моделлю «Барнахус» у Львівській області стане чотирнадцятим в Україні: що варто знати про його роботу 

Старший менеджер програм захисту дітей Джоель Боргстрьом підтримав ідею навчання працівників для барнахусів та розповів, що за підтримки організації такі заклади успішно функціонують у Швеції та Польщі.

«Просто відкрити такий центр недостатньо – потрібно забезпечити його належним обладнанням і основне, фахівцями. Для того, щоб ви могли долучитися до цієї моделі роботи з дітьми, ми могли б організувати тренінги онлайн або навіть поїздку до закладів на місцях. 

Наш партнер, який займається навчанням соціальних працівників і представників неурядових організацій, допоможе глибше зрозуміти, що таке насильство, і в яких формах воно проявляється. 

Ми впевнені, що якщо реалізувати всі плани, значна кількість дітей зможе залишитися в сім’ї. Але важливо пам’ятати, що не всі одразу зможуть подолати цей бар’єр. Саме тому робота над профілактикою і підтримкою сімей є критично важливою», – додав Джоель Боргстрьом.

Читайте також: В Івано-Франківській громаді відкриють малий груповий будинок