Дорогі українці, українки!

Вже два роки минуло, як цими днями наші воїни, усі наші люди вигнали російських окупантів із Київщини. Бородянка, Буча, Ірпінь, Гостомель, Мощун були місцями боїв, місцями боротьби українців за свою країну, за своє життя, за свій дім, вільний від зла. Сьогодні ми вшановуємо силу кожного й кожної, хто тоді вистояв, зараз б’ється, працює та обов’язково принесе волю всій нашій землі, кожному місту, кожному селу України, які Росія хоче привласнити, але які їй доведеться віддати – віддати українцям. Наші люди, наш дух, наша сила це забезпечать. Українці мурують, а не руйнують. Рятують життя, а не лізуть до інших неситим оком, як Москва.

Україна обов’язково переможе. Головне – не втрачати віри в себе, у наших людей і не втрачати жодного дня, коли можна додати для України результатів. Тому встала Україна й розвіє тьму неволі. Я дякую всім, хто допомагає! Дякую всім, хто з Україною та в Україні! Дякую нашим воїнам, і за бої цього тижня особливо варто відзначити 95-ту бригаду, «Сімдесятдевʼятку» ДШВ, 44-ту і 55-ту окремі артилерійські... Дякую вам, воїни! Пишаюся нашим народом!

Слава Україні!