Зенітники полюють на російські безпілотники та знищують їх з установки «Стріла-10» та крупнокаліберних кулеметів. До їхньої бойової позиції долітають російські FPV-дрони, дошкуляють «Орлани», «Зали», «Суперками», «Ланцети».

«Працюємо швидко на результат. Стараємось ефективно виявляти і знищувати ворожі БПЛА противника. Ми вичисляємо російські безпілотники на підльоті до вогневої позиції, щоб вони не мали можливості нас змалювати, підлетіти й скоригувати вогонь», - розповідає командир екіпажу «Фелікс».

Його екіпаж нещодавно прикривав САУ М109 «Паладіни» на Запорізькому напрямку в розпал наступальних дій. Запорізький напрямок - дуже специфічний та важкий, кажуть військові.

«КАБи (кориговані авіаційні бомби – ред.) падали на відстані 70-100 метрів від нас. Одного разу авіабомба вагою 1,5 тонн перелетіла посадку та впала неподалік. Ми добряче її чули. Я нарахував 26 прильотів КАБів за добу. Ніякий бліндаж не допоможе, бо бомба пробиває страшні метражі. Прилетів осколок від КАБа нам на скодинку в бліндаж - ми почали копати новий. На Запорізькому напрямку летіло все. Танк працював по нам кожен день, ворожа арта, гради і міномет відпрацьовували по нашій позиції нон-стоп. А фосфор і касетні боєприпаси падали нам прямо на голови. Крайній раз по нам працював танк, пошкодило установку - перебило жмут кабелів. Але головне, що екіпаж залишився цілий, здоровий та неушкоджений», - додає військовий.

Минає місяць, як ці десантники знову на варті повітряного простору під Бахмутом. Пів року тому вони вже були під Кліщіївкою.

«Фелікс» – зенітник з 2014 року. Він вдруге воює. Боронив Україну в 2014-2015 роках в АТО, далі працював у Польщі, проте в перші дні повномасштабної війни повернувся до військового строю. Він переконаний, що цивільні українці мають готуватися посилити військо та долучатися до лав ЗСУ.

«Рано чи пізно нас прийдеться підмінити, тому цивільним варто навчатися військовій справі. Тил - то є добре, але всі не можуть бути волонтерами. Війна виснажує, тому має бути резерв. Крім нас ніхто не зможе перемогти ворогів. Хочу цивільним чоловікам побажати, щоб йшли виконувати свій обов'язок захисника України і бути гордістю для своєї родини», - наголосив «Фелікс».

«Капрал» також зенітник з бойовим досвідом з часів АТО - у складі десантно-штурмового батальйону звільняв території. Пригадує звитяг бригади за той час, зокрема як остаточно повернули під наш контроль Кримське за 2,5 години бою. У перші години повномасштабної війни він теж добровольцем повернувся на фронт. Згадує, як чудом вижив від «прильотів» російських авіабомб та артилерійських снарядів. Загалом він досвідчений воїн та навчений, що треба добре дбати про своє укриття.

Вони живуть на позиціях весь час, постійно щось покращують та самовіддано виконують свою роботу. Десантник з позивним «Шок» теж порається біля зенітної установки. Після багатьох поранень та виходів на штурм у складі аеромобільного батальйону він відмовився йти з війни.

«Я з лютого штурмував та обороняв наші позиції на «нулі». Потім отримав тяжке поранення з інвалідністю. Госпіталь, ППД і знову війна - повернувся у свій аеромобільний батальйон до хлопців на штурми. У серпні було чергове поранення. Не втримався у Львові й повернувся на війну. Став зенітником. З війни чекають два сини та вагітна дружина. Знаєте, найстрашніше тут - не вмерти, найстрашніше - не побачити зранку тих, до кого ти звик… Це війна. Багато крові. Але настрій в мене бойовий. Воюватиму до перемоги!», - говорить десантник.

Служба зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України.