На території Львівської області розташований Червоноградський кам’яновугільний басейн, що є базою видобутку вугілля. Відтак, багаторічна робота вугільних шахт та їх подальше затоплення спричинили просідання земної поверхні, підтоплення територій, пошкодження споруд та інженерних мереж, забруднення атмосфери.

«Варто зазначити, що вуглевидобувні регіони по всьому світу є одними з найбільш деградованих та промислово забруднених територій. Причиною цього є фізико-хімічна природа вугілля, яке містить багато небезпечних для довкілля та здоровʼя людини речовин. Вугілля є найбруднішим видом викопного палива. Окрім головної паливної складової – вуглецю, ця корисна копалина містить сполуки сірки і різноманітні метали, в тому числі високотоксичні (ртуть, кадмій, талій та ін.) та радіоактивні ізотопи. Під час видобутку, збагачення та спалення вугілля ці речовини забруднюють повітря, воду і ґрунт», - розповіла т.в.о. директора департамент екології та природних ресурсів Львівської ОВА Оксана Війтик.

Одним з найбільш шкідливих наслідків для довкілля стало масове утворення териконів з відходами вуглевидобутку, нагромадження котрих зумовлює небезпечні техногенні зміни. Шахтні терикони представляють серйозну небезпеку для навколишнього середовища і здоров'я населення через гази, що виділяються з глибини відвалів і містять в своєму складі небезпечні елементи і сполуки.

Окрім того, тривала діяльність підприємств вугільної промисловості, потужної збагачувальної фабрики, а також розпочатий процес ліквідації шахт призвели до просідання земної поверхні, підвищення рівня ґрунтових вод, забруднення водоносних горизонтів, ґрунтів, атмосферного повітря, заболочення територій. Зокрема, просадки земної поверхні спостерігаються на шахтах «Великомостівській», «Межирічанській», «Степовій», «Відродження».

Значною екологічною проблемою також залишається шахтний водовідлив, адже його припинення загрожує підтопленням великих територій. Підтоплення призведе до активізації просідань та зрушень земної поверхні з ризиком пошкодження та руйнування житлових та промислових споруд, витоку та поширення небезпечних речовин із промислових майданчиків, могильників відходів та териконів. Через затоплення шахт може піднятися рівень грунтових вод, а відтак – підтопляться терикони, відстійники та інші сховища промислових відходів, що містять великі обсяги небезпечних речовин, у тому числі радіоактивних. Якщо ці обʼєкти будуть підтоплені, може відбутися масштабне забруднення ґрунтових та поверхневих вод регіону.

«Що першочергово потрібно зробити з найнагальнішою проблемою – утворенням териконів? Забезпечити відведення підтериконних вод; вирішити питання щодо централізованого кар'єру піску або глини для проведення профілактичних робіт; налагодити температурний контроль і адекватні заходи на горючих териконах; проводити систематичну нейтралізацію підтериконних вод. Вирішити проблему з шахтним водовідливом допомогло б використання опріснених з допомогою демінералізаційних установок шахтних вод, як для власних технологічних та господарських потреб ДП «Львіввугілля», так і для забезпечення питною водою населення», - підсумував директор департаменту економічної політики ОВА Степан Куйбіда.

Довідково: проєкт трансформації Червоноградського вугільного мікрорегіону реалізовують в межах ініціативи «Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України», який втілює Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Федерального міністерства економіки і захисту клімату Німеччини.