Сьогодні, 29 вересня, виповнюється 157 років з дня народження українського історика, громадського і політичного діяча Михайла Грушевського.

Відтак керівництво департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА, зокрема, заступниця директорки департаменту Тетяна Плугатор та начальник відділу мистецтв і розвитку культури департаменту Василь Гладкий, спільно з працівниками львівського музею Михайла Грушевського, представниками товариства «Холмщина», студентами та громадськістю поклали квіти до пам’ятника Михайлові Грушевському у Львові.

Окрім того, заходи з нагоди 157-ї річниці з дня народження видатного українського історика  відбулися у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського. Зокрема, виставка «Душі цвіт не многая літа» до 140-річчя від дня народження художника Михайла Жука, та виставка «У родинному колі», яка присвячена галицькій родині Грушевських, що попри тоталітарний радянський режим, усі заборони і страхи зберегла до наших часів пам’ять i родинні реліквії сім’ї Грушевських.

Нагадаємо, що у травні цього року музей Михайла Грушевського у Львові відзначив 25 років з дня створення.

Довідково:

Михайло Грушевський (1866 – 1934) – народився у м. Холм тодішньої Російської імперії (тепер – Республіка Польща) у сім’ї вчителя та доньки священика. Навчався у Київському університеті Св. Володимира (КНУ ім. Т. Шевченка) на історико-філологічному факультеті.

Був учасником Наукового товариства ім. Т. Шевченка, перетворивши його в академічну установу світового рівня (шляхом створення бібліотек, музеїв, збирання архівного матеріалу).

Одна з найвідоміших праць Грушевського – «Історія України-Руси» (10-томний виклад історії України від прадавніх часі до другої половини XVII ст.). Працю забороняв до поширення російський уряд.

Проживав у Львові, проте революційні події у росії 1905 року, що призвели до послаблення політики царату щодо національного розвитку українців, а також тиск польських чиновників, зумовили повернення Грушевського до Києва.

Влітку 1906 року Грушевський виїхав до Петербурга, де тоді працювала Державна дума, і взяв активну участь у діяльності Української Фракції, Українського Клубу та у роботі редакції заснованого тоді «Украинского Вестника».

1914 року Грушевського заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. Рік перебував у засланні у м. Ульяновську у росії. У 1917 році обраний головою Центральної Ради Української Народної Республіки.

У 1929 році обраний членом Академії наук СРСР, проте більшість поглядів Грушевського критикували, більшість його співробітників і учнів заарештували й відправили у заслання.

Михайло Грушевський помер у 1934 р. у Кисловодську.