3 червня 2022 року Тарас Довгун на службі. В січні 2023 року брав участь у боях у місті Бахмут, Донецької області. 3 24 січня 2023 року впродовж декількох діб, солдат Довгун зі своїми побратимами, під нищівними та постійними артилерійськими, мінометними та танковими обстрілами, вів стрілецькі бої.

26 січня 2023 року, близько 8-ї години ранку на бойових позиціях противник розпочав бій. В ході масованого артилерійського вогню, позицію повністю знищили. Зведена група, в складі якої перебував солдат Довгун, змінила дислокацію та зайняла оборону в будинку на перехресті, відчайдушно продовжувала вести бій з противником.

Солдати Рудий та Довгун, а також військовослужбовець на позивний «Механік» зачищали двір та прилеглі до будинка території. «Механіка» майже одразу поранили вибухом міни, надавши йому допомогу та завівши в укриття повернулись назад, продовжуючи бій з переважаючим противником.

Через короткий час, відбувся вибух, в наслідок якого солдат Рудий та солдат Довгун були поранені. Отримавши осколкові поранення нижніх кінцівок, солдат Довгун вів бій з переважаючими силами противника та для евакуації пораненого солдата Рудого вибив своїм тілом одну з ланок паркану між будинками. Через декілька хвилин, до поранених Рудого та Довгуна прибули побратими з ношами та розпочали евакуацію. В ході евакуації, по групі знову здійснили масивний мінометний обстріл, внаслідок якого поранені солдати Рудий та Довгун отримали поранення несумісні з життям.

У ході декількох діб солдат Довгун вів безперервний бій з противником, особисто знищив понад 15 противників, отримавши критичні поранення надав медичну допомогу собі та побратиму й продовжив бій.

Лейтенант Микола Макаревич перебував з березня 2022 в лавах 125-ї окремої бригади Сил ТрО. В січні 2023 року брав участь у боях у місті Бахмут, Донецької області. Підпорядкована стрілецька рота першою з батальйону зайняла позиції та прийняла бій. Весь період з 24 січня до 4 березня 2023 року перебував без виїзду у місті Бахмут, на бойових позиціях підрозділу.

У березні 2023 року виконував бойове завдання в районі населеного пункту Бахмут. Близько 22:00 ворог активізував наступальні дії піхоти за підтримки танків та артилерії, які інтенсивно обстрілювали позицій українських воїнів.

Микола вирішив вибути на вогневий рубіж для підняття бойового духу та безпосереднього управління боєм. Після прибуттф на позиції здійснював бойове управління підрозділом, професійно влаштував оборону позиції, задіяв підтримку мінометної батареї та артилерії старшого начальника для відбиття постійних штурмів переважаючого ворога.

Під час бою, знаходився в окопі разом із побратимами, внаслідок вибуху міни Микола Макаревич отримав множинні осколкові поранення, намагався надати побратимам допомогу, попри свої поранення надав домедичну допомогу. Загинув в автомобілі евакуації через кровотечу та ушкодженням життєво важливих внутрішніх органів.

Указами Президента 403/2023 та 407/2023 бійцям бригади Тарасу Довгуну та Миколі Макаревичу за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»(посмертно).