Упродовж цьогорічного сезону пластових таборів Львівська область приймає рекордну кількість таборовиків. Близько 2500 юнаків та юначок, новаків та новачок впродовж літа братимуть участь у таборах різного рівня та спрямування.

На них молодь вчитиметься жити серед природи: ночувати в наметах, готувати їсти на відкритому вогні, розбиратися в картах, будувати таборові споруди без жодного цвяху, вивчати флору та фауну території таборування. 

Загалом на Львівщині цього року відбудеться понад 70 таборів. До їх організації залучені більше 100 пластових виховників. Проведення 14 таборів підтримав Львівський обласний пластовий центр. 

«Ми підтримали їх фінансово, матеріально, інформаційно, логістично. Напередодні організували зустріч, де проговорили всі безпекові моменти проведення таборів, узгодили юридичні та організаційні моменти. Допомогли підшукати інструкторів, підготувати програми», – розповідає директорка центру Ольга Приходько. 

Організовують дозвілля для молоді пластові виховники. Усі вони усвідомлюють наявні ризики та високий рівень відповідальності, адже проводити табір під час війни – це чимало викликів. Але не робити табір – не вихід. Попри всі складнощі, виховники шукають формати і способи допомогти молоді відчути чар пластування на природі. Крім основної програми, яку традиційно має мати пластовий табір, цьогоріч, виховники багато акцентують на тому, що зараз відбувається російсько-українська війна. Вони в інтерактивний спосіб пояснюють причини, хід бойових дій, розповідають історії пластунів, яких вбили росіяни. Багато гутірок про історію України, її культуру та традиції, про значення держави, її символів, про роль України у світовій історії. 

Зазвичай пластові виховники спеціально беруть відпустки, щоб 10 днів присвятити вихованню пластунів. Придумують легенди таборів, розробляють змаги, складають гутірки, інструктажі, щоб молодь навчилася новому, проявила себе, вийшла з зони комфорту, набралася сил та відчула чар пластування. 

«Цьогоріч чимало пластових виховників не будуть на таборах. Вони теж серед природи, теж на польових кухнях, теж в одностроях. Але не в пластових, а військових. Попри те, що кількість старших пластунів, яка організовує табори, зменшилася, кількість таборів навпаки збільшується. Ті, що залишилися в тилу, взяли на себе всю відповідальність. Це вдвічі більше навантаження. Але воно того варте. Не можна поставити на паузу виховання молоді. Не можна чекати перемоги. Пласт пережив дві війни, заборону діяльності, але пластування не припинилося, як і не припинилися пластові табори. Вкотре хочемо подякувати всім пластовим виховникам за ту шалену працю, які вони вкладають для пластунів. І ЗСУ, що маємо можливість їх проводити», – наголошує Ольга Приходько. 

У програмах таборів і звичні заняття з надання першої медичної допомоги, картографії, куховарення. Виховники ввели також і нові гутірки. Такі як зброєзнавство, управління дронами. Додатково розповідають про ораторське мистецтво, тайм-менеджмент, психологію. 

«Пластові табори — це більше, ніж корисна літня розвага і здорове дозвілля. Це своєрідна школа життя в складних умовах, це місце, де діти та молодь стають самостійними та вчаться самозарадності. Невипадково, серед тих, хто сьогодні захищає Україну, чимало пластунів і пластунок. Дуже важливо, що попри всі труднощі пластова традиція таборування не просто триває, а й  розвивається», — зауважив керівник управління молоді та спорту Львівської ОВА Роман Хім‘як.