Управління туризму та курортів підготувало перелік найвідоміших представників професії, які розповідають охочим захопливі історії міста, надихають та дарують нові емоції.

Катерина Мозгова працює у центрі Львова. Її офіс оформлений у ренесансному стилі: стіни – фасади давніх кам’яниць, покриття – бруківка, стеля – сіре львівське небо підперте дзвіницями.

Катерина зізнається, що з огляду на специфіку роботи, її робочий графік – ненормований. Часом наплив туристів надзвичайно великий, а часом є певне затишшя.

«Відрядження – невід’ємна частина моєї роботи. Найкращі локації краю у добірному товаристві. Печена бульба у криївці, частування з танцями та співами, купання у гірських річках та нічні чування на чортових скелях - приємний бонус. Перерви на обід – справжня удача: ні тобі нудних столових, ні комплексних обідів. Все просто. Заходиш, наприклад, у будь-яку ресторацію, підморгуєш спритному молодому офіціянтові і замовляєш каву чимшвидше. Я ж бо гід і зі мною треба дружити», - розповідає Катерина.

Бонусом у роботі жінка називає відсутність начальства.

Наталія Зубик уже роками проводить екскурсії для туристів, однак кожного разу для себе відкриває щось нове.

«Довгими роками проводжу, здавалось би, однакові екскурсії, але мене ще ніколи не охоплювало відчуття автоматизму. Різна тематика, різна атмосфера, різні ви. Гіди в цьому плані дуже схожі з акторами. Вони теж сотні разів виходять на сцену в одній і тій самій ролі і сотні разів по-новому проживають цю роль. А ще у нас схоже ставлення до своєї професії», - розповідає Наталія.

Ігор Губіліт розповідає трагікомічну, як він сам називає, історію про те, як став екскурсоводом.

«Це була наша дев’ята поїздка від початку діяльності і ми набрали 2 великі автобуси в тур «Нарциси і сім замків Закарпаття» на травень 2009 року. Екскурсії ми самостійно не проводили, бо вважали, що екскурсовод – це окрема професія, на неї, мабуть, десь вчать і нам до цього ще дуже довго йти і йти.
П’ятниця, день перед виїздом, була дуже виснажливою. Єдине що тішило, що завтра буду керівником групи. Якраз перед сном подзвонив мені гід і повідомив, що завтра зі мною не поїде, бо не зможе. Сон і втому як рукою зняло, спочатку пробував знайти нового гіда, їх в той час в принципі було мало, а на Закарпаття тим більше, а ще, враховуючи що були травневі вихідні, то всі мені казали, що я варіят, знайти вільного гіда не можливо. Вирішив ризикнути і сам підготуватися», - поділився Ігор.

Петро Радковець був одним з найвідоміших львівських та українських гідів. Автор сотень краєзнавчих публікацій, учасник та співавтор десятків телевізійних проєктів, документальних фільмів та сюжетів, присвячених Львову, на регіональних та національних телеканалах. Він дуже любив читати екскурсії львів'янам. Попри те, що це їхнє рідне місто, вони постійно відкривали для себе щось досі незвідане.

Як твердять спеціалісти, слово «екскурсія» походить від латинського і означає - поїздка. У XlX ст. це слово спочатку означало «вибігати, військовий набіг», а пізніше «вилазка, поїздка». А ще кажуть, що життя - це дорога в один кінець. Тож хай усім на цій дорозі зустрічаються хороші екскурсоводи. Тоді вона буде приємною та цікавою.