Відповідно до законодавства, простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. 

Простій можуть оголосити як по всьому підприємству, так і в окремому підрозділі або для конкретних працівників. Про це повідомив департамент агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації з посиланням на Мінсоцполітики та систему БПБ (безоплатної правової допомоги). 

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). У галузевих нормативних документах та колективних договорах може встановлюватися і більший розмір оплати за час простою. Розмір «простійної» оплати складатиме 66,667% від окладу працівника. Особливість розрахунку «простійної» оплати полягає у тому, що час простою вимірюється в годинах. 

У разі виникнення простою не з вини працівника доцільно оформити:

- акт простою, в якому зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату виникнення простою тощо.

- наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.

Варто наголосити, що якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 24 КЗпП, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу. Також потрібно врахувати, що в умовах воєнних дій можливі відключення комунікацій, які дозволяють виконання дистанційної роботи – електроенергія та мережа Інтернет.

Неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій не можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни. Отже, якщо із працівником не укладено письмового договору з нефіксованим робочим часом, а просто не нараховується та не виплачується зарплата за час відсутності електроенергії – це незаконно.

«Зникнення електроенергії у зв’язку з ворожими обстрілами зумовлює невиконання роботи, яке відбувається не з провини працівника, тому зарплата людині має зберігатися. У разі, коли роботодавець не хоче оплачувати простій за час відсутності електроенергії, він повинен забезпечити співробітника генераторами, акумуляторами або іншими засобами для забезпечення роботи без електроенергії», - наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації Тетяна Гетьман.