Провести в останню путь та попрощатись з Героєм України прийшли сотні львів’ян: представники влади, громадськість, родина, ті, хто знав й шанував Юрія Шухевича. Долучились до вшанування заступники начальника Львівської ОВА Іван Собко та Олександр Кулепін.

Опісля чину поминальної панахиди з Державними Прапорами та стягами УПА похоронна процесія вирушила на Личаківське кладовище. Спочиватиме Юрій Шухевич на полі почесних поховань №67.

Співчуття з приводу втрати висловив також Президент України Володимир Зеленський. Текст звернення до рідних та побратимів Юрія Шухевича зачитав Іван Собко.

«Юрій Шухевич став гідним наступником справи боротьби за свободу і незалежність українського народу, за яку героїчно віддав своє життя його батько – легендарний головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич. Як політв’язень пан Юрій провів загалом у концтаборах та в’язницях СРСР 28 років свого життя. За діяльність у складі Української Гельсінської спілки у восьмидесятих роках відбував заслання у Тюменській області. Отримавши у 10090 році дозвіл на повернення в Україну, Юрій Шухевич одразу ж включився у громадсько-політичне життя й до останнього подиху віддавав усі свої сили боротьбі за утвердження України як вільної, процвітаючої європейської держави. Його життя є прикладом відданості та самопожертви українській справі. Висловлюю глибокі співчуття рідним, близьким та соратникам Юрія Шухевича. Вічна пам’ять Герою!», - йдеться у тексті звернення Президента.  

Довідково: Юрій Шухевич народився 28 березня 1933 року у селі Оглядів, що на Львівщині. Є сином генерала-хорунжого, головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Юрій був активним дисидентом, членом Української Гельсінської групи. Він провів 28 років у в’язницях і таборах СРСР (1948–1956, 1956–1968, 1972–1988 рр.) як політичний ув’язнений. У 1990 році організував і до 1994 року очолював УНА-УНСО.

Про смерть Юрія Шухевича стало відомо 22 листопада, йому було 89 років.