У 2021 році Програма сприяння інноваційному та науково-технологічному розвитку стала пілотною для Львівщини. Тоді у співфінансуванні за кошти обласного бюджету реалізували 8 інноваційних проєктів на суму майже 9 млн грн.

Цьогоріч Програма продовжила свою дію та умови воєнного часу поставили нові завдання перед авторами проєктів, які ті подавали для участі.

«Довгий час наукові розробки, які розробляли на території області, були переважно відірвані від прикладних досліджень, а на прикладні дослідження виділяли дуже мало коштів. Разом з науковим середовищем, депутатським корпусом обласної ради та бізнесом ми напрацювали механізми впровадження інноваційних проєктів. Задум – об’єднати бізнес, наукову спільноту і владу навколо необхідності впровадження в промисловість і економіку інноваційних процесів та виготовлення інноваційних продуктів. Враховуючи повномасштабне вторгнення росії, цьогоріч реалізація проєктів в межах Програми здійснюється за напрямами: виробництво високотехнологічного обладнання та або товарів військового та подвійного призначення та інформаційні технології кібербезпеки», - розповів заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОВА Вадим Табакера.

За результатами конкурсу 9 інноваційних проєктів отримали 5 млн грн співфінансування з обласного бюджету.

Серед них, до прикладу, 2 проєкти Національного університету «Львівська політехніка» вже готові до впровадження в промислових масштабах.

Так, колектив кафедри хімії і технології неорганічних речовин Інституту хімії та хімічних технологій НУ «Львівська політехніка» розробив та поставив спеціалізованому підприємству рецептури піротехнічних засобів подвійного призначення на потреби силових структур.

Йдеться про технології піротехнічних засобів (димових гранат) так званого сигнального призначення та засобів протипожежного призначення (протипожежні гранати), які пройшли польові випробування та готові для виробництва.

Важливість проєкту полягає в тому, що сигнальні гранати призначені для позначення локацій, куди слід доставити певний транспортний засіб, до прикладу, при евакуації поранених.

«Хоча таких рецептур є достатньо багато, наша мета – розробити ефективну рецептуру, зокрема на базі тієї сировини, яку можна придбати в Україні. І головне, щоб ця технологія була гнучкою і на тому ж виді обладнання ми могли отримувати різні види засобів», – розповів завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор Зеновій Знак.

Крім того, піротехнічні засоби протипожежного призначення можуть використовувати під час гасіння локальних пожеж, наприклад, в закритих приміщеннях чи транспортних засобах.

«На полі бою вогнегасником особливо ніхто не користується. Окрім того, дуже часто складно підійти до джерела займання. В такому випадку, звичайно, зручніше погасити полум’я дистанційно, з використанням звичайної гранати, яку можна кинути на кілька десятків метрів в джерело вогню, або ж помістити в бліндажі і коли температура від загоряння підвищиться – пристрій  автоматично спрацює та сприятиме гасінню пожежі»,– зазначив Зеновій Знак.

Другим проєктом, який реалізовують в межах Програми, є виготовлення гідрогелевих лікувальних пов’язок. Це – стерильне покриття на рану, яке забезпечує захист від механічного пошкодження, відведення ексудату (виділень з рани), запобігає пересиханню рани, повторному інфікуванню, підтримує в рані комфортний тепловий режим.

Над їхньою розробкою науковці працювали чимало часу.

Як розповіла  наукова співробітниця групи комерціалізації науково-дослідної частини НУ «Львівська політехніка», кандидатка історичних наук Олена Лукачук, гідрогелева пов’язка забезпечує прогресивний метод загоєння ран та полегшує процес лікування. Виготовлена з природних матеріалів, пов’язка не спричиняє алергічних реакцій та подразнення шкіри і є повністю біодеградабельною, що суттєво спрощує процедуру утилізації після використання.

«До прикладу, пов’язка з хлоргексидином може використовуватись на ранах, на яких є певне загноєння, вона сприяє їхньому загоєнню. Також, гідрогелеві пов’язки можна використовувати при пролежнях», –додала Олена Лукачук.

Перевагою таких пов’язок є те, що вони можуть міститися на рані до 5 діб, не вживлюються у рану та не присихають до неї, що робить процес перев’язки комфортним і безболісним для пацієнта та менш трудомістким для медичного персоналу.

Так, завдяки співфінансуванню з обласного бюджету закупили обладнання, яке дало можливість вже виготовити 10 тис. гідрогелевих лікувальних пов’язок для забезпечення першочергових потреб закладів охорони здоров’я Львівщини.

Зараз науковці шукають інвестора, який зможе розгорнути повноцінне промислове виробництво. Адже зворотний зв’язок від військових медиків уже є: пов’язки справді виручають під час порятунку українських воїнів.