У цьому символічному місці, де в перші дні окупації західної частини України 1939 року росіяни розстріляли графа Льва Шептицького з родиною та прислугою, такий пам’ятник тоталітарного режиму є, фактично, наругою над історичною пам’яттю українців.

23 червня 1941 року підрозділ саперного батальйону червоної армії заклав вибухівку під палац графів Шептицьких. Від родового маєтку Глави УГКЦ майже нічого не залишилося. 

Тоді ж зруйнували й невелику каплицю з привезеною з Люрду фігуркою Божої Матері, що стояла біля будинку. 

У 1950-х роках в маєтку Шептицьких, на місці зруйнованого дому, збудували будинок культури. Замість каплиці поставили монумент совєтський армії.

На місці ворожої символіки, яка не несе жодної мистецької цінності і є одним із типових зразків безликого радянського соцреалізму, місцеві жителі, староста і влада громади мають надію відновити статую Матері Божої, яка стояла тут до Другої світової війни. Зображення скульптури Діви Марії збереглося на світлині, яка є в колекції музею митрополита Андрея Шептицького. 

Ініціаторами демонтажу пам’ятника стала сама громада і активісти з організації «Локальна декомунізація». 

«Нагадаємо, 20 вересня Львівська обласна рада прийняла рішення про демонтаж радянської символіки на території Львівщини до кінця 2023 року. Відповідно до закону про декомунізацію та зважаючи на історичний момент, який ми переживаємо, думаю, ні в кого не виникає бажання і далі носити квіти руским «альошам і ванькам», якими маркували свій простір совєтські окупанти в наших містах і селах. 

Поміж прізвищами місцевих, які боролися з нацизмом, на символічних плитах точно є імена чекістів, які катували наш народ. Їхні діти і внуки 24 лютого прийшли робити це знову – в Бучі, Ізюмі, Маріуполі і Бородянці. Поки наше військо б’ється з окупантами, ми маємо зачистити тил від ворога, який криється у символіці, а через неї – у сприйнятті нашого простору, в наших спогадах про села і міста», – наголосив представник ініціативи «Локальна декомунізація» Назар Мединський.

Пам’ятник у Прилбичах не має охоронного статусу, відповідно до законодавства, питання його демонтажу – справа органів місцевого самоврядування.

Довідка:

Від початку російсько-української війни 2014 року на Львівщині, за наполягання активістів, демонтували десятки радянських пам’ятників. Серед них – львівський так званий монумент слави, пам’ятник Тудору у Львові, солдатам совєтської армії у Червонограді, Новому Селі, Зубрі, Соколі, Бібрці, Тетевчицях, Стоянові, Радехові тощо. Частину з них звалили самі сили природи. Більше інформації про це можна отримати на сторінці Декомунізація Львівщини у фейсбуці.