Згуртувала і зібрала жінок-волонтерок села Конюхів Грабовецько-Дулібівської громади Ірина Левицька. У мирному житті працювала у банку в кредитному відділі, нині ж координує роботу односельців.

«Через пару днів після початку вторгнення, ми зібралися з дівчатами у Народному домі й почали плести сітки. Люди несли з хати тканину, ми її різали і плели. Десь через три дні порадилися, що цього замало, треба ще чимось допомагати. Вирішили ліпити вареники. Почали співпрацювати з районним  гуманітарним штабом «Клаптик Надії», у якого вже була напрацьована логістика доставки, працювала координація з волонтерськими організаціями на лінії фронту, військовими частинами, добровольчими формуваннями. Ми з дівчатами ставили у пріоритет – нагодувати захисників, тому зайняли цю нішу й почали готувати», - розповіла Ірина.

Коли про «Конюхівських ґаздинь» дізналися, то підприємці, знайомі, односельці приносили їм кошти на продукти, хто скільки міг. На сьогодні дівчата приготували – 11 тисяч банок тушківки, більше 1,5 тонни вареників, 900 кг зразів, 150 кг пельменів, 180 кг голубців, понад 300 кг м’ясних виробів (ковбаса, кров’янка, сальтисон). За один день 50 жінок ліпили  і варили 300-400 кг вареників.

Щоб ідентифікувати свою продукцію, вигадали робити наліпки з різними підбадьорливими текстами, як ця: «Наш Захиснику! Наступну тушківку будемо їсти разом. Чекаємо тебе з Перемогою у с. Конюхів Стрийського р-ну з цією банкою. Божої опіки!». Так і хлопцям веселіше.

«Маємо об’єднуватися, щоб зробити хлопцям надійний тил, щоб воюючи під градами там, вони знали, що по першому дзвінку  ми готові зробити для них все від нас можливе. Найкраща подяка для нас – це посмішки наших захисників і їхні задоволені обличчя, коли смачненького скуштують. Волонтери – це щит держави у тиловому забезпеченні. «Конюхівські ґаздині» не підведуть!» - каже Ірина Левицька.