«Україна не змогла б вирішити і половини питань стосовно гуманітарних потреб, не досягла б того, що має, без участі волонтерів. Завдання ЛОДА полягає в тому, щоб допомагати волонтерським рухам координувати дії,  виявляти та розв'язувати проблеми і ділитися потребами, а разом з тим всіх підсилювати», - зазначив Олександр Кулепін.

Експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай підмітив три тренди, які відбулися після 24 лютого.

«Перший полягає в тому, що держава залишила в спокої громадянське суспільство, а громадянське суспільство забуло всі претензії до держави і всі разом в страху об’єднались до роботи. При тому в цій роботі волонтери дуже багато в чому підмінили державу. Повинна відбутися координація, розділення. Держава має заступити там, де вона має бути, а професійні волонтерські благодійні організації повинні бути частково одержавлені. Другий тренд – це приплив великої кількості нових людей, що почали здійснювати громадську діяльність. Третій - поява нових спільнот та організацій. Ця хвиля розпочне професіоналізовуватися», - поділився Олександр Солонтай. 

Волонтерство у всіх цивілізованих країнах функціонує на рівні громади, працює на рівні громадянського суспільства. Волонтери – це нештатні співробітники громадських організацій, це люди, які допомагають комунальним установам та закладам, громаді. 

Свої міркування висловили також Олександр Ярема, Державний Секретар КМУ, Вікторія Марченко, Агентство США з міжнародного розвитку, Віктор Бронюк, гурт ТіК, БФ «Подільська громада», Поліна Бондаренко, Фонд «Демократичні ініціативи» імені, Ілька Кучеріва, Люба Шипович, Razom for Ukraine, Павло Мороз, департамент КСВ холдингу МХП. 

Заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Олександр Кулепін під час саміту взяв також участь у зустрічі щодо залучення грантів на реабілітацію осіб, що постраждали від війни, на базі курортів Львівщини.

«Наша ініціатива, щоби Львівщина стала центром реабілітації, оскільки ми маємо найбільше курортних територій, готові об’єкти, де є програми фізичної та психологічної реабілітації і багато медичного персоналу. До прикладу у Трускавці понад 4 тисяч лікарів різного напрямку, але зараз більшість не залучена до роботи, через низьку завантаженість. До війни 50% клієнтів Трускавця були іноземні туристи. Зараз їх немає, але зросла потреба у внутрішньому туризмі щодо реабілітації. Адміністрація дуже зацікавлена в тому, інакше існує ризик закриття медичних баз», - додав Олександр Кулепін.