Сьогодні, 12 листопада, у Львові розпочався ювілейний форум, присвячений 50-річчю створення Української Гельсінської групи, а також ІІІ Кримський форум. Захід об’єднав правозахисників, колишніх політв’язнів, громадських діячів, дослідників та представників міжнародної спільноти для обговорення історичної спадщини українського правозахисного руху, захисту прав людини та майбутнього деокупованого Криму.

Участь у заході взяли начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, керуючий справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк, міський голова Львова Андрій Садовий, ректор Українського католицького університету Тарас Добко, духівник спільноти УКУ владика Гліб Лончина, голова Єврейської релігійної громади прогресивного юдаїзму «Тейва» у Львові Адель Діанова, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Мурат Сулейманов та член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович.

Під час вітального слова Максим Козицький згадав працю Вацлава Гавела «Сила безсилих» і провів паралелі між боротьбою українських дисидентів та сучасним спротивом України російській агресії.

«У Вацлава Гавела є чудова праця — «Сила безсилих». Іноді здається, що сил немає, що особистість нічого не вирішує, а думка однієї людини не має значення. Але насправді, коли ти долаєш страх у собі, дієш за совістю, відповідно до власних моральних принципів, будь-яка система може впасти. Я справді вірю, що Росія впаде», – наголосив начальник Львівської ОВА.

Він подякував українським захисникам і захисницям, які щодня доводять, що навіть той, хто здається слабшим, здатен відстояти справедливість.

Очільник області також підкреслив, що 50 років тому учасники Української Гельсінської групи довели: права і свободи не можуть залишатися лише на папері – за них потрібно боротися. Їхній приклад і сьогодні залишається важливим для кожного, хто відстоює свободу та незалежність України.

Окремо Максим Козицький звернув увагу на символічність поєднання ювілею Української Гельсінської групи з ІІІ Кримським форумом. Він наголосив, що Крим є українською землею, яка має повернутися до України, а права людей, які залишаються в окупації, не повинні залишатися поза увагою.

«Я вірю, що ми переможемо, що люди в Криму повернуться в Україну, а наша держава знову буде єдиною. Перемога буде за нами — у єдності та силі. Слава Україні!» – підсумував Максим Козицький.

Цьогоріч минає 50 років від створення Української Гельсінської групи – першої відкритої правозахисної організації в Українській РСР, яка поставила за мету контролювати дотримання радянською владою міжнародних зобов’язань у сфері прав людини.

Організацію заснували 9 листопада 1976 року в Києві. Її ініціатором і першим керівником став письменник та правозахисник Микола Руденко. Серед перших учасників були Петро Григоренко, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Левко Лук’яненко, Олесь Бердник, Ніна Строката-Караванська та Іван Кандиба. Згодом до діяльності групи долучилися Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Мирослав Маринович та інші представники українського правозахисного руху. Загалом у різні роки до її складу входили 49 осіб.

Член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович під час форуму пригадав, що її учасники усвідомлювали ризики своєї правозахисної діяльності, однак не відступали перед загрозою переслідувань та ув’язнення.

«Усі члени Української Гельсінської групи розуміли, що їхня правозахисна діяльність може завершитися арештами й ув’язненнями. Але попри переслідування, залякування та постійний психологічний тиск, вони не припиняли боротьби за права людини. До моменту мого арешту група підготувала 12 меморандумів про порушення прав людини в Україні. І кожен із її учасників став прикладом мужності та відданості своїм переконанням», – зазначив Мирослав Маринович.

Основним напрямом діяльності групи було документування порушень прав людини в Українській РСР, підготовка меморандумів, звернень і відкритих листів, а також інформування міжнародної спільноти про переслідування українців, політичних в’язнів, представників інтелігенції та кримських татар.

Діяльність Української Гельсінської групи супроводжувалася систематичними переслідуваннями з боку радянської влади. Її учасників заарештовували, засуджували до тривалих термінів ув’язнення та заслання. Частина правозахисників загинула або померла в радянських таборах. Попри репресії, вони продовжували відстоювати права людини та привертати увагу світу до ситуації в Україні.

У липні 1988 року на основі Української Гельсінської групи створили Українську Гельсінську спілку, діяльність якої охопила також питання демократизації суспільства, державного суверенітету та відновлення незалежності України.

Під час першого дня форуму відбуваються панельні дискусії, присвячені досвіду Української Гельсінської групи, тяглості правозахисного руху – від дисидентського спротиву до сучасної боротьби за свободу, а також ролі українського руху в міжнародному Гельсінському русі. Серед учасників – колишні політв’язні, правозахисники, журналісти, дослідники та представники міжнародних правозахисних ініціатив.

Окремою частиною програми стане поминальна молитва на Марсовому полі у Львові.

Також відбудеться ІІІ Кримський форум. Його учасники зосередяться на питаннях місця Криму в міжнародній та українській політиці, захисту прав кримськотатарського народу, звільнення політичних в’язнів, підтримки вимушено переміщених кримчан та принципах реінтеграції півострова після деокупації.

За результатами обговорень планують ухвалити прикінцевий документ зі спільною позицією щодо деокупації Криму та гарантій свободи й прав людини після його повернення під контроль України.

Організатори заходу – Український католицький університет спільно з Інститутом фронтиру.

Довідково. На Львівщині поховані відомі учасники Української Гельсінської групи: Іван Кандиба, Михайло Горинь, Стефанія Шабатура, Петро Січко, Василь Січко та Зеновій Красівський. Більшість із них спочивають на Личаківському цвинтарі у Львові, Зеновій Красівський – у Моршині.