У межах розробки Стратегії розвитку Львівської області на 2028–2034 роки відбулося експертне обговорення «Карпатський мікрорегіон: виклики, потенціал та пріоритети розвитку». Участь у ньому взяли представники обласної та місцевої влади, бізнесу, туристичної галузі, експертного середовища та профільних установ.

Мета зустрічі — визначити ключові виклики, конкурентні переваги та точки економічного зростання Карпатського мікрорегіону, а також напрацювати пріоритетні напрями його розвитку до 2034 року з урахуванням особливостей гірських територій, потреб громад і можливостей міжмуніципальної співпраці.

До Карпатського мікрорегіону в межах Дрогобицького, Самбірського та Стрийського районів належать 12 гірських громад, які охоплюють 196 населених пунктів. Загалом три райони мають значний природний, рекреаційний, промисловий та енергетичний потенціал. Водночас території суттєво відрізняються за рівнем економічного розвитку, демографічною ситуацією, фінансовою спроможністю та доступністю послуг.

«Якщо ми говоримо про Карпатський мікрорегіон, то це територія з особливостями, певними контрастами, але водночас і з великими можливостями. Кожен із нас бачить тут туристичні центри, але, з іншого боку, ми говоримо також про енергетику, промисловість, інвестиції. Наше важливе завдання сьогодні — не просто донести вам певну рамку чи візію, а насамперед почути вас. Щоб ваші пропозиції та потреби були враховані в кінцевому документі. Тому прошу активно долучатися до обговорення, щоб ми почули позицію бізнесу та місцевого самоврядування і спільними зусиллями напрацювали якісну стратегію розвитку Львівської області», — наголосив заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик.

Під час обговорення учасники розглянули кілька ключових напрямів, які впливатимуть на майбутній розвиток територій.

Туризм та рекреація. Окрему панельну дискусію присвятили туристичному потенціалу Карпатського мікрорегіону. Йшлося про підвищення якості туристичних послуг, розвиток медичного й оздоровчого туризму, реабілітації та адаптивного спорту, а також поєднання природних ресурсів Карпат із можливостями санаторно-курортного лікування.

Економічна диверсифікація. Учасники обговорили, які галузі, окрім туризму, можуть стати точками економічного зростання. Зокрема, йшлося про розвиток переробної промисловості, сільського господарства, місцевого підприємництва, енергетики та залучення інвестицій. Важливим завданням є створення нових робочих місць і посилення економічних можливостей громад, які не мають вираженої туристичної спеціалізації.

Просторовий розвиток та довкілля. Ще один напрям стосувався пошуку балансу між економічним розвитком і збереженням природних ресурсів. Учасники розглянули питання природоохоронних обмежень під час просторового планування, визначення територій для розміщення виробництв, туристичних об'єктів та інфраструктури, а також посилення співпраці між громадами.

Транспортна та стратегічна інфраструктура. Окрему увагу приділили транспортній доступності гірських і прикордонних територій, розвитку дорожньої мережі, стратегічних транспортних коридорів та залізничного сполучення. Серед перспективних проєктів — «Карпатське коло» та розвиток залізничної інфраструктури на напрямку Старжава — Хирів — Нижанковичі.

Під час підготовки пропозицій до Стратегії також враховують демографічні тенденції, фінансову спроможність громад, стан ринку праці та інвестиційну привабливість територій.

Зокрема, аналіз показує значну нерівномірність розвитку громад. У частині територій спостерігається скорочення населення та відтік трудового потенціалу, а понад 80% гірських громад мають обмежені фінансові можливості. Це впливає на їхню здатність самостійно реалізовувати масштабні інфраструктурні та інвестиційні проєкти.

Водночас мікрорегіон має значні можливості для залучення інвестицій: тут визначено 186 об'єктів типу Greenfield та 257 об'єктів Brownfield, розташовано 8 індустріальних парків.

За результатами обговорення учасники мають напрацювати пропозиції до стратегічних пріоритетів і проєктів, які сприятимуть економічному зростанню, покращенню інфраструктури, створенню робочих місць та підвищенню якості життя жителів.

Такі консультації є важливою частиною розробки Стратегії розвитку Львівської області на 2028–2034 роки. Вони дають змогу врахувати особливості різних територій, почути потреби громад, бізнесу та експертного середовища, щоб майбутній документ містив конкретні рішення для збалансованого розвитку всієї області.

Захід організований Львівською обласною державною адміністрацією за підтримки проєкту Power4Just Transition, який реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).