З 28 травня по 10 червня на Львівщині тривала Міжнародна літня школа «Підгірці 2026», присвячена дослідженню, збереженню та популяризації архітектурної й мистецької спадщини Підгорецького замково-паркового комплексу. Захід відбувся за підтримки Львівської обласної державної адміністрації та об’єднав українських і міжнародних фахівців, студентів і представників молоді Ротаракт.

Керівницею та авторкою програми школи стала Ореста Ремешило-Рибчинська — професорка кафедри ДОА ІАРД, кандидатка філософських наук, членкиня Національної спілки архітекторів України та бюро ICOMOS UA.

Учасники поєднували теоретичне навчання з практичною роботою безпосередньо на території історичних об’єктів. Вони проводили архітектурні обміри, фотографували та графічно фіксували стан пам’яток, досліджували культурний ландшафт і розробляли пропозиції щодо подальшого використання історичних споруд. Дослідження охопили не лише Підгорецький палацово-парковий ансамбль, а й окремі об’єкти історико-культурної спадщини регіону, зокрема територію заповідника «Давній Пліснеськ».

«Підгорецько-Пліснеські території — це унікальна спадщина, цінність якої полягає не лише в окремих пам’ятках, а й у цілісному культурному ландшафті. Він відображає багатовікову історію регіону, боротьбу місцевого населення, культурні надбання різних народів і взаємозв’язки історії України з історією сусідніх європейських держав. Важливо не лише зберігати цю спадщину, а й знаходити для історичних об’єктів нові функції. Зокрема, йдеться про продовження археологічних досліджень, адаптивне використання старої броварні та інших пам’яток, розвиток туристичної інфраструктури й облаштування інклюзивних маршрутів.Водночас розвиток цих територій має поєднувати збереження історичного середовища із сучасними рішеннями, екологічними технологіями та підтримкою місцевих громад. Важливо створювати можливості для працевлаштування мешканців, розвитку туризму й господарської діяльності, щоб люди могли залишатися в громаді, повертатися та долучатися до збереження і розвитку цієї унікальної спадщини», - розповіла Ореста Ремешило-Рибчинська.

Серед основних напрацювань школи — пропозиція облаштування інклюзивної стежки на території палацово-паркового ансамблю. Маршрут має враховувати потреби відвідувачів із різними функціональними можливостями та забезпечувати доступніше й безпечніше пересування історичним середовищем. Також учасники провели архітектурні обміри й фотофіксацію Гетьманського заїзду XVIII століття, дослідили стан його інтер’єрів і несучих конструкцій. Для вивчення складного підпокрівельного простору виконали часткове 3D-сканування мансардного поверху. У східній частині споруди виявили та зафіксували підвальні приміщення.

Окремим напрямом стала робота на території втраченої дерев’яної церкви Святого Михайла XVIII століття, знищеної пожежею. Дослідники зафіксували залишки фундаментів і давнього цвинтаря, визначили розташування збережених елементів. Результати засвідчили потребу в подальшому дослідженні та консервації залишків споруди.

Крім того, учасники обстежили два паркові павільйони Підгорецького ансамблю, які перебувають у частково зруйнованому стані. На основі обмірних креслень і художніх замальовок розробили пропозиції щодо їх можливого пристосування для туристичних потреб, покращення доступності та відновлення сполучення між рівнями терасної частини парку.

На території заповідника «Давній Пліснеськ» дослідили стару броварню, яка історично належала до маєтностей власників Підгорецького замку. Її просторові та функціональні особливості вивчили як основу для розроблення концепцій адаптивного використання. Також запропонували перенести пам’ятник Тарасу Шевченку від Гетьманського заїзду на площу перед малою будівлею «Просвіти», щоб зберегти цілісність історичної структури ансамблю.

Робота школи охоплювала й художнє осмислення спадщини: учасники створили серію рисунків, живописних і графічних робіт, присвячених архітектурі пам’яток та культурному ландшафту Підгірців.

«Ми підтримуємо освітні ініціативи, адже вони дають студентам можливість застосовувати на практиці знання з реставрації, здобуті під час навчання. У межах таких проєктів учасники досліджують не лише Підгорецький замково-парковий комплекс, а й інші об’єкти культурної спадщини, зокрема заповідник «Давній Пліснеськ». Обласна адміністрація долучається до таких ініціатив у межах популяризації історичних пам’яток, зокрема забезпечує фінансову підтримку, необхідну для проведення заходів. Також ми долучаємося до обговорення та доопрацювання напрацювань і, за потреби, підтримуємо проведення наукових заходів», - зазначила директорка департаменту архітектури та містобудування Олена Василько.

Результатом школи стали обмірні креслення, фотоматеріали, графічна фіксація історичних об’єктів, дослідницькі матеріали та концептуальні пропозиції щодо збереження й адаптивного використання культурної спадщини. Ці напрацювання можуть стати основою для подальших фахових досліджень, реставраційних рішень, покращення доступності історичних просторів і популяризації культурної спадщини Львівщини.

Міжнародна літня школа «Підгірці 2026» стала майданчиком для професійного обміну та практичного навчання, об’єднавши освітнє середовище, фахівців з охорони культурної спадщини й молодь задля відповідального збереження історичних об’єктів регіону.

Робота літньої школи охоплювала й художнє осмислення спадщини: учасники створили серію рисунків, живописних і графічних робіт, присвячених архітектурі пам’яток та культурному ландшафту Підгірців. Результати експедиції також представили на виставкових планшетах, що демонструють дослідницькі напрацювання учасників, архітектурну фіксацію пам’яток і пропозиції щодо збереження та адаптивного використання історичних об’єктів. Наступного року також відбудеться літня школа «Підгірці – 2027».