Софія має 2 роки та 9 місяців, зі Львівщини, потрапила до Клініки дитячої нефрології, діалізу та трансплантації нирки на Святвечір 2025 року. Дівчинка перенесла важку інфекцію з пневмонією, що призвела до тяжкої ниркової недостатності. Попри тривале лікування, відновити функцію нирок не вдалося, тому дитина потребувала перитонеального діалізу, який їй почали виконувати у клініці. На трансплантацію нирки Софія чекала менше року.

Чотирирічна Божена з Житомирщини народилася з вродженою вадою сечовидільної системи. Діалізної терапії вона потребувала з перших днів життя. Спершу дівчинку лікували у лікарні «ОХМАТДИТ» у Києві, але у 2024 році вона продовжила лікування у Центрі дитячої медицини. Після чотирьох років перитонеального діалізу Божена отримала шанс на трансплантацію нирки та повноцінне життя.

«У нашому центрі виконуються всі методи нирково-замісної терапії, зокрема гемодіаліз, перитонеальний діаліз і низькопотокові методики. Тому ми готові приймати пацієнтів з усієї України, надавати їм якісну допомогу, додавати їх у лист очікування та проводити трансплантацію. Окремо хочу подякувати фахівцям Університетської лікарні — Дмитру Бершлею та Роману Собку, які постійно допомагають нам у цьому процесі й завжди залишаються з нами на зв’язку», — зазначив нефролог Роман Андруневич, керівник Клініки дитячої нефрології, діалізу та трансплантації нирки Центру дитячої медицини.

Операцію дівчатам проводили одночасно в одній операційній, вона тривала близько пʼяти годин.

«Було повідомлення, що в Києві є потенційний донор. Це був чоловік віком 49 років. Як тільки нас про це повідомили, ми зібралися, і поїхали до Києва за донорськими органами — туди й назад. Поки поверталися — були на телефонному зв’язку з колегами. Вони розпочали оперативні втручання паралельно, на двох столах. І коли ми прибули з нирками, уже були виконані перші етапи операцій, тож залишалося тільки імплантувати нирки», — повідомив Андрій Кузик, хірург, доцент кафедри дитячої хірургії Львівської національного медичного університету імені короля Данила.

Зараз Софія та Божена почуваються добре, їхні аналізи — в нормі.

«Трансплантація — це завжди добра перспектива, тому що, як казали наші наставники, діаліз ще нікому здоров’я не додав. Діаліз — це вимушена міра, яку ми повинні проводити для того, щоб пацієнт жив. А трансплантація — це своєрідний квиток у нове життя, тому що ці діти соціалізуються, можуть відвідувати навчальні заклади й не бути прикутими до апарата», — наголосив нефролог Роман Андруневич, керівник Клініки дитячої нефрології, діалізу та трансплантації нирки Центру.

«Це місце, де діти роками жили на діалізі, втрачали соціалізацію і, в принципі, не дуже мали майбутнє. І наше завдання було змінити цей настрій. Ми вирішили, що тут має бути тепло й позитивно. Бо тут є надія. І діти тут повертаються до дитинства», — поділилась Наталія Ліпська, засновниця і директорка благодійного фонду «Крила надії», який допоміг зробити клініку такою, якою вона є сьогодні.