На Львівщині у вересні туристичний збір склав 2 млн 728 тисяч 725 гривень. Загалом від початку 2026 року до місцевих бюджетів громад області надійшло понад 55,2 млн гривень туристичного збору. Це на понад 12,6 млн гривень, або 29,75%, більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це йшлося під час щомісячного туристичного дайджесту у медіацентрі при Львівській ОВА.

Найбільші надходження туристичного збору у вересні забезпечили Львівська громада – 1 млн 141 тисяча 268 гривень, Трускавецька – 584 тисячі 788 гривень, Східницька – 542 тисячі 54 гривні, Моршинська – 158 тисяч 370 гривень та Мурованська – 52 тисячі 68 гривень.

«Туристичний збір є одним із показників активності туристичної галузі та водночас додатковим ресурсом для розвитку громад. Зростання надходжень свідчить про те, що Львівщина залишається привабливим напрямком для подорожей, а туристичний бізнес продовжує працювати та розвиватися навіть в умовах війни», – зазначила заступниця директора департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА Мар’яна Кукса.

Які туристичні локації відвідували найчастіше

У вересні серед природних та історико-культурних локацій Львівщини найбільше відвідувачів прийняли:

• Національний природний парк «Сколівські Бескиди» – 24 450 осіб;
• заповідник «Тустань» – 17 061;
• музей «Дрогобиччина» – 3 561;
• Дрогобицька ратуша – 3 277;
• заповідник «Нагуєвичі» – 2 008;
• ведмежий притулок «Домажир» – 1 473;
• НПП «Бойківщина» – 1 440;
• «Гніздо Яструба» – 1 347;
• заповідник «Древній Звенигород» – 538;
• аптека-музей Йогана Зега – 493;
• Яворівський НПП – 444.

Таким чином, серед мандрівників традиційно популярними залишаються природні локації Карпат, історико-культурні пам’ятки Дрогобиччини та об’єкти, пов’язані з історією Львівщини.

«Терапія мандрами»: у вересні відбулося вісім подорожей

У межах проєкту «Терапія мандрами» у вересні відбулося вісім мандрівок для захисників, захисниць та членів їхніх родин. Участь у них взяли близько 200 людей.

Учасники відвідали Львів, дендропарк «Джерело», побували на кінних мандрівках на ранчо «Гута Щирецька», займалися скелелазінням на Ямельницьких скелях, відвідали Унівську лавру, долучилися до риболовлі та GorganyКЕМП на Парашці. До Дня туризму також відбувся дводенний похід Сколівськими Бескидами.

Ще однією важливою подією вересня стала презентація архітектурної концепції відновлення та розвитку палацового комплексу Жевуських-Лянцкоронських у Роздолі. Проєкт передбачає нове життя для однієї з важливих історико-культурних пам’яток Львівщини.

Джипінг у Карпатах: між розвитком активного туризму та збереженням природи

Окрему увагу під час туристичного дайджесту приділили проблемі джипінгу в Карпатах та на Львівщині.

Джипінг є популярним видом активного відпочинку, однак неконтрольований рух позашляховиків, квадроциклів, багі та ендуро-мотоциклів природними територіями може пошкоджувати рослинний покрив і ґрунти, посилювати ерозію гірських схилів, руйнувати лісові дороги та туристичні маршрути, створювати шумове навантаження і негативно впливати на екосистеми.

Питання врегулювання джипінгу Львівська область порушує щонайменше з 2022 року. Тоді у Львівській ОВА відбулася окрема нарада за участю представників туристичної галузі, екологічних служб, правоохоронних органів, лісових господарств, природоохоронців, юристів, туристичного бізнесу та територіальних громад.

У 2025 році законодавство щодо використання механічних транспортних засобів на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду було посилено. Водночас питання практичного контролю за дотриманням встановлених обмежень залишається актуальним.

Для Львівщини важливо не лише забезпечувати дотримання природоохоронного законодавства, а й створювати умови для розвитку активного туризму у визначених та безпечних для довкілля місцях. Одним із можливих підходів є створення спеціально облаштованих офроуд-трас за межами вразливих природних територій.

Проблема залишається актуальною і сьогодні. У 2026 році Державна екологічна інспекція у Львівській області зафіксувала факт пересування квадроцикла територією ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Пікуй». За порушення правил охорони та використання територій природно-заповідного фонду склали адміністративний протокол.

«Для нас важливо говорити не лише про заборони, а й про відповідальний туризм. Маємо знайти баланс, за якого люди зможуть отримувати якісний активний відпочинок, а природні території – належний захист. Йдеться про дотримання чинних обмежень, посилення контролю та пошук законних місць для моторизованих видів відпочинку», – наголосила мандрівниця, блогерка, волонтерка та громадська активістка Христина Жук.

Христина Жук тривалий час порушує питання збереження природних територій та врегулювання моторизованого туризму в Карпатах. У 2022 році вона стала авторкою електронної петиції «Про врегулювання джипінгу в Україні», яка набрала понад 25 тисяч підписів. У ній, зокрема, пропонувалося визначити окремі території для офроуду, запровадити правила для відповідної діяльності та посилити відповідальність за порушення.

«Львівщина має значний потенціал для розвитку активного та природного туризму. Водночас популярність гірських маршрутів повинна супроводжуватися відповідальним ставленням до довкілля. Наше завдання – створювати умови, за яких туристична галузь розвиватиметься, а природна та культурна спадщина області буде збережена для наступних поколінь», – зазначила Мар’яна Кукса.