До Львова завітав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він зустрівся зі студентами Львівського національного університету імені Івана Франка та презентував їм проєкт нового Цивільного кодексу України, який Верховна Рада готує до другого читання.

Цей документ визначатиме правила у багатьох сферах життя українців, він уже пройшов широке фахове та суспільне обговорення. Це масштабне оновлення приватного права, яке повністю змінює застарілу радянську логіку регулювання та адаптує українське законодавство до європейських стандартів.  Проєкт уже обговорили з військовими, медіа, фермерами та аграріями, релігійними організаціями, ЛГБТІК+, репродуктологами, авторами творів та суддями.

Проєкт нового Цивільного кодексу України складатиметься з 8 книг (законопроєкт № 15150) і набуде чинності лише через рік після завершення (скасування) воєнного стану в Україні. Новий кодекс кардинально змінює архітектуру приватного права. Річний відтермінувальний строк потрібен для того, щоб судді, адвокати, нотаріуси та інші правники встигли пройти підготовку й адаптуватися до нових правил.

Під час презентації Голова Верховної Ради зупинився на основних аспектах, які зараз набувають особливого значення.

«Чинний кодекс, попри численні зміни, все ще несе в собі філософію минулого століття. Натомість цей проєкт ставить у центр усього людину, її свободу, гідність та нові реалії життя, які раніше взагалі не існували у правовому полі.

Світ змінився: сьогодні ми говоримо про цифрову приватність, криптовалюту, штучний інтелект, збереження репродуктивного потенціалу наших воїнів та захист від наслідків збройної агресії. Усі ці виклики потребують сучасного, гнучкого та надійного законодавчого фундаменту. Крім того, це наш стратегічний крок до Європейського Союзу. Ми гармонізуємо наші правила гри з європейським приватним правом, щоб українці почувалися юридично захищеними за найвищими міжнародними стандартами. Це масштабний документ на сотні сторінок, і ми свідомо не поспішаємо з його фінальним ухваленням, адже прагнемо виписати кожну норму максимально якісно через широку суспільну та експертну дискусію», - зауважив Руслан Стефанчук.

Основні зміни:

Законопроєкт чітко врегульовує право людини (зокрема військовослужбовців) розпоряджатися своїм замороженим репродуктивним матеріалом на випадок смерті або втрати дієздатності. Це дозволить партнерам використовувати біоматеріал для продовження роду, знімаючи юридичну невизначеність.

Кодекс запроваджує захист особистого цифрового простору людини. Це включає право на захист персональних даних у мережі, контроль над своїми цифровими аватарами, профілями та обмеження використання зображення людини штучним інтелектом без її згоди.

Вперше на рівні кодексу прописується можливість передавати у спадок цифрові активи: акаунти в соцмережах, криптовалюту, монетизовані блоги, інтелектуальну власність у цифровому вигляді та доступ до хмарних сховищ.

Посилюються механізми протидії дезінформації та наклепу в інтернеті. Спрощується процедура спростування недостовірної інформації на цифрових платформах та стягнення компенсації за репутаційні збитки.

Новий кодекс створює цивільно-правову рамку для фіксації та відшкодування збитків, завданих збройною агресією. Це юридичний фундамент для майбутніх виплат репарацій громадянам і бізнесу за знищене майно, моральну шкоду та втрату здоров'я через війну.

Оскільки Сімейний кодекс повністю інтегрується в Цивільний, змінюється філософія виховання дитини. Замість радянського терміна «батьківські права» закріплюється концепція «батьківської відповідальності». Пріоритетом стає не контроль батьків над дитиною, а обов'язок забезпечити її найкращі інтереси, право на розвиток та участь у прийнятті рішень.

Найбільшого розголосу набули питання становище ЛГБТІК+ спільноти та сімейні права. На цьому також акцентували увагу студенти. 

«Проєкт нового Цивільного кодексу вже пройшов перше читання у Верховній Раді та готується до другого. Щодо окремих його положень зараз активно дискутують. Тому важливо говорити про них відкрито, чути різні думки та ставити запитання. Цивільне право супроводжує людину щодня. Власність, договори, спадкування, особисті права, захист честі та гідності, відносини між людьми, бізнесом і державою – за кожною юридичною нормою стоять конкретні життєві ситуації та конкретні люди. Дякую Голові Верховної Ради України за те, що важлива для держави дискусія відбувається не лише у парламентських кабінетах, а й тут, у регіонах, за участі університетської спільноти, фахівців та молоді», - зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

Це вже 62-га зустріч голови ВРУ зі студентами України. Руслан Стефанчук наголосив, що в межах цієї кампанії будуть враховані також рекомендації від академічної спільноти, молодих правників та молоді.

До теми: У межах робочого візиту на Львівщину Руслан Стефанчук вшанував пам’ять українських воїнів