Насамперед варто пам’ятати, що умови користування земельною ділянкою визначаються договором оренди. Саме тому власнику важливо уважно ознайомитися з його положеннями ще до підписання, а надалі — контролювати їх виконання.

Розмір, умови та строки внесення орендної плати визначаються за домовленістю сторін і мають бути чітко зафіксовані в договорі. Зокрема, сторони визначають розмір орендної плати, спосіб і базу її розрахунку, строки та форму виплати, порядок індексації, а також умови перегляду її розміру.

Розмір орендної плати може визначатися, як певний відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або як конкретна грошова сума за рік.

Орендна плата за землю сплачується переважно у грошовій формі. За домовленістю сторін можливий і натуральний розрахунок, наприклад сільськогосподарською продукцією. У такому випадку її вартість має відповідати грошовому еквіваленту орендної плати за ринковими цінами на дату розрахунку. Якщо сторони передбачають виконання робіт або надання послуг у рахунок орендної плати, такі умови мають бути чітко погоджені та визначені договором.

Окремої уваги потребує індексація орендної плати. Закон України «Про оренду землі» передбачає врахування індексів інфляції під час обчислення орендної плати, якщо інше не встановлено договором. Тому власнику варто перевірити, чи передбачено договором індексацію, який саме показник застосовується та яким чином змінюється сума орендної плати.

Не менш важливим для власника є питання оподаткування отриманої орендної плати. Якщо орендар є юридичною особою або фізичною особою – підприємцем та виступає податковим агентом, саме він здійснює нарахування, утримання та сплату передбачених законодавством податків із доходу власника. У 2026 році до відповідного доходу застосовуються ставка ПДФО 18 % та військового збору 5 %. Тому сума, визначена в договорі як нарахована орендна плата, може відрізнятися від суми, фактично отриманої власником після обов’язкових утримань.

Отже, варто звернути увагу, чи зазначена в договорі сума є нарахованою орендною платою, чи сумою, яку власник отримує після утримання податків.

Якщо орендар не здійснив розрахунок у визначений строк, власнику насамперед варто перевірити договір та встановити період і суму заборгованості. Після цього доцільно звернутися до орендаря з письмовою вимогою про погашення боргу, зазначивши суму несплаченої орендної плати та, за наявності передбачених договором підстав, відповідні нарахування за прострочення.

Важливо зберігати документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку, договір оренди, додаткові угоди до нього, документи щодо отримання попередніх виплат, листування з орендарем та інші матеріали, що можуть підтвердити обставини невиконання договору.

У разі коли врегулювати питання добровільно не вдалося, власник має право скористатися передбаченими законом способами захисту своїх прав, зокрема звернутися до суду.

Несплата орендної плати може бути підставою для судового стягнення заборгованості, пені, передбаченої договором або законом, а також інфляційних втрат і 3 відсотків річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

У разі виникнення спору щодо оренди землі власник може звернутися за безоплатною вторинною правничою допомогою, яка може включати складення процесуальних документів та представництво інтересів у суді у випадках, визначених законом.

«Звернення власників паїв щодо невиплати орендної плати є важливим сигналом. Наше завдання – допомогти громадянам зорієнтуватися, які документи необхідно мати, як правильно звернутися до орендаря та які подальші правові механізми захисту своїх прав передбачені законодавством. Водночас важливо розуміти межі повноважень органів державної влади: спір щодо виконання конкретного приватного договору оренди не може бути вирішений адміністративним шляхом замість сторін або суду», – зазначила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації Людмила Гончаренко.

Департамент у межах компетенції розглядає звернення громадян, надає роз’яснення щодо застосування законодавства, може звертатися до відповідних органів та отримувати інформацію для з’ясування обставин, викладених у зверненні, а також інформує заявників про передбачені законодавством способи захисту їхніх прав.