Медична галузь — одна з ключових сфер, яку громади Львівщини врахували під час формування та реалізації своїх Планів стійкості. Йдеться про системну підготовку лікарень та інших медичних установ до роботи під час можливих відключень електроенергії, тепла, води, зв’язку чи виникнення інших надзвичайних ситуацій. 

«Для медицини не існує режиму "поставити на паузу". Навіть під час тривалих блекаутів чи кризових подій лікарня має приймати пацієнтів, проводити складні операції, підтримувати роботу критично важливого обладнання та надавати невідкладну допомогу. Наше ключове завдання — зробити так, щоб кожен заклад охорони здоров'я був максимально автономним та захищеним від будь-яких зовнішніх викликів», — наголосила керівниця департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Вікторія Мойсей. 

Автономність та технічне забезпечення

На Львівщині в усіх 36 закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) спроможної мережі вживають заходи для забезпечення автономної роботи та покриття ключових потреб.

За даними департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, усі стаціонарні заклади спроможної мережі є повністю автономними за показниками теплопостачання, водопостачання та електроенергії:

Безперебійний зв'язок та укриття: ЗОЗ спроможної мережі обладнані терміналами Starlink для стабільного комунікаційного зв’язку в умовах надзвичайних ситуацій, а також облаштованими укриттями різних рівнів захисту для безпечного перебування пацієнтів та персоналу під час повітряних тривог.

Резервне електроживлення: заклади оснащені резервними джерелами живлення — загалом встановлено 276 генераторів сумарною потужністю 23 099 кВт. Додатково підключено сонячні електростанції (СЕС) загальною потужністю 3 016,2 кВт. 

Запаси ресурсів та автономне опалення: у закладах спроможної мережі формують та підтримують запаси палива для генераторів та питної/технічної води з розрахунку на 5 діб. Котельні медзакладів забезпечуються лімітами на газ та твердим паливом (палети, дрова). 

Посилення енергонезалежності у 2026 році

Робота над підвищенням рівня автономності триває безперервно. Лише упродовж 2026 року у 5 закладах спроможної мережі змонтували нові сонячні електростанції загальною потужністю 403 кВт:

• КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний перинатальний центр» — 145 кВт;
• КНП ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» — 90 кВт;
• КНП «Буська центральна районна лікарня» Буської міської ради — 80 кВт;
• КНП «Самбірська центральна лікарня» Самбірської міської ради — 45 кВт;
• КНП «Старосамбірська районна лікарня» Старосамбірської міської ради — 43 кВт.

Крім того, у КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» успішно ввели в експлуатацію власну газову котельню.

Алгоритми дій та системний контроль

Стійкість медичної системи вимагає не лише технічного оснащення, а й чіткої координації дій персоналу. У регіоні розробили та впровадили спеціальні Алгоритми дій для забезпечення безперебійної роботи закладів охорони здоров’я спроможної мережі на випадок блекауту. У них детально визначили організаційні заходи, відповідальних осіб, комунікаційні канали та маршрути руху пацієнтів в умовах тривалих знеструмлень.

З метою підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років та можливих блекаутів департамент охорони здоров'я проводить щотижневі нараді з керівниками ЗОЗ. Відповідним наказом департаменту керівників закладів зобов’язали взяти під особистий контроль стабільну роботу підпорядкованих установ. Фахівці департаменту також постійно здійснюють моніторингові виїзди та перевірки готовності лікарень.

«Плани стійкості мають працювати не на папері, а давати реальний результат. Їхня головна мета — гарантувати людям якісну медичну допомогу навіть під час найбільших викликів. Більше того, у разі виникнення надзвичайної ситуації будь-який заклад спроможної мережі зможе функціонувати як центр життєстійкості: тут люди зможуть не лише отримати меддопомогу, а й зігрітися, випити гарячого чаю, зарядити пристрої та зв’язатися з рідними», — підкреслила Вікторія Мойсей.