Минає 170-років від дня народження Івана Франка. З цієї нагоди у його рідних Нагуєвичах відбулась низка урочистих подій. Розпочали із молитви за Великого Каменяра та покладанням квітів до пам’ятника письменникові, що розташований на території Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі».

«Цього дня дуже багато людей цитують Франка, і я хочу подякувати йому за ту спадщину, яку він нам залишив. Франко не помер — він є з нами: ми цитуємо його, вчимося в нього, захоплюємося ним. І наше завдання — зробити так, щоб цю спадщину знали й цінували наші діти та діти наших дітей. Щоб вони любили і шанували своїх, українських постатей, а не захоплювалися ефемерними образами з соціальних мереж. Ми маємо берегти те, що маємо сьогодні: нашу державу, українську мову, нашу культуру і все те, за що боролися покоління українців. Саме тому ми повинні пам’ятати Франка, вивчати його спадщину і передавати її далі», - наголосив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко.

До теми: У Львові вшанували 170-ту річницю від дня народження Івана Франка

Центральною подією урочистостей стало відкриття тактильної бронзової скульптури батьківської садиби Франка. Її автор — скульптор Василь Одрехівський. Мініскульптура відтворює батьківське обійстя Франка з найдрібнішими деталями. Вона доповнена підписами шрифтом Брайля, завдяки чому люди з порушеннями зору можуть пізнавати садибу на дотик. Поруч розмістили QR-код з аудіодискрипцією — звуковим описом садиби.

«Цікаво, що зазвичай люди, які бачать, думають, що такі скульптури зробили для них, для того, що вони могли сфотографуватися. Важливо не забувати, цей та інші макети створювали насамперед для людей, які не бачать. Його можна оглянути руками, зрозуміти на дотик, де що розташоване і як виглядає кожна споруда. Тут є табличка шрифтом Брайля, а також QR-код із детальним аудіоописом садиби — зокрема для людей, які втратили зір і ще не володіють шрифтом Брайля. Це унікальна практика: наскільки мені відомо, таких інклюзивних макетів немає ніде у світі, окрім України, а якщо точніше — Львова», — зазначила керівниця Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами при НУ «Львівська політехніка» Оксана Потимко.

На виготовлення та встановлення скульптури з обласного бюджету передбачили 700 тисяч гривень у межах Комплексної програми розвитку культури Львівщини на 2026 рік, зокрема заходів із забезпечення доступності закладів культури. Відкриття скульптури стало не лише способом вшанувати пам’ять Івана Франка, а й конкретним кроком до створення доступного культурного простору. Тепер відвідувачі з різними можливостями можуть по-новому пізнавати місце, де народився Великий Каменяр.

Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» створили у 1994 році для збереження та популяризації місць, пов’язаних із життям і творчістю Івана Франка. До його складу входять Літературно-меморіальний музей письменника, Музей-садиба його батьків, художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка» та інші культурні й меморіальні об’єкти.

Заповідник також залишається активним культурним простором, де проводять виставки, наукові та просвітницькі заходи, мистецькі події, майстер-класи й фестивалі. Від початку повномасштабної війни тут також організовують благодійні ініціативи на підтримку українських військових та їхніх родин.

Читайте також: Історію Унівської лаври тепер можна пізнати на дотик: на Львівщині відкрили тактильну мініскульптуру