Напередодні, 10 липня, у День вшанування загиблого медика, медична спільнота Університетської лікарні та ЛНМУ ім. Данила Галицького провела меморіальну акцію «Хвилина мовчання». До заходу долучилися керівництво університету та Університетської лікарні, викладачі, лікарі, студенти, інтерни, медичні працівники.

Акція розпочалася хвилиною мовчання як знак пам'яті про лікарів, медичних сестер, фельдшерів і бойових медиків, які віддали життя, залишаючись вірними своєму покликанню.

«Особливо боляче усвідомлювати, що серед загиблих – 11 випускників нашого університету та 1 медик Університетської лікарні. Вони працювали на різних напрямках, у прифронтових лікарнях, стабілізаційних пунктах, евакуаційних бригадах, у каретах швидкої допомоги, допомагаючи пораненим, зокрема захисникам "Азовсталі". Кожен із них залишився вірним своєму покликанню до останнього», – зазначив ректор ЛНМУ ім. Д. Галицького та очільник Університетської лікарні Орест Чемерис.

Опісля капелан університету о. Ігор Хомічак звершив спільну молитву за упокій душ загиблих медиків, за їхні родини та за всіх, хто сьогодні продовжує медичне служіння в умовах війни. А учасники запалили лампадки та поклали їх біля меморіальних банерів. 

Загиблі з числа випускників та працівників університету:

Іван Андрухів (07.07.1987-31.12.2014)

Навчався на стоматологічному факультеті ЛНМУ імені Д. Галицького. Доброволець, який служив стрільцем-санітаром 14-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

Тарас Кончевич «Дантист» (28.10.1979-09.02.2015)

Навчався на стоматологічному факультеті ЛНМУ ім. Д. Галицького. У вересні 2014 року пішов добровольцем до 302-ї військової частини Національної гвардії України. Загинув під час евакуації поранених поблизу села Логвинове Донецької області.

Іван Штокало «Скар» (03.07.1993-20.04.2022)

Навчався на медичному факультеті №2 ЛНМУ ім. Д. Галицького. У 2014 році вступив до лав полку «Азов» бойовим медиком. У 2022 році став старшим солдатом Національної гвардії України. Загинув у медичній машині від кулі снайпера поблизу Маріуполя, вивозячи поранених бійців з «Азовсталі».

Тарас Харук «Айзек» (05.09.1995-30.08.2022)

Навчався на медичному факультеті №1 ЛНМУ ім. Д. Галицького. Згодом став військовим хірургом. Загинув під час обстрілу Харкова.

Дмитро Бойко (10.04.1995-21.02.2023) 

Навчався на медичному факультеті №2 ЛНМУ ім. Д. Галицького та мріяв стати педіатром. У 2022 році став добровольцем, загинув у боях за Бахмут.

Тарас Дучак (23.07.1975-06.03.2023) 

Працював друкарем в ЛНМУ ім. Д. Галицького. Був учасником АТО/ООС та отримав важке поранення. Втім, у 2022 році пішов добровольцем. Загинув у боях за Бахмут.

Ілона Орлова (17.02.1993-25.06.2023) 

Навчалася на медичному факультеті ЛНМУ ім. Д. Галицького. У 2019 році добровільно вступила до лав Національної гвардії України. Загинула під час виконання бойового завдання.

Віктор Бобков (21.07.1994-08.03.2025)

Навчався на медичному факультеті №1 ЛНМУ ім. Д. Галицького. Загинув під час виконання бойового завдання.

Сергій Кройтор (30.07.1994-09.03.2022) 

Навчався в ЛНМУ ім. Д. Галицького за спеціальністю «Фармацевт, провізор». У 2020 році вступив до лав ЗСУ. Від березня 2022 року вважався безвісти зниклим, та за рік встановили, що Сергій загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Олег Пушкар (18.02.1987-24.12.2024)

Навчався на стоматологічному факультеті ЛНМУ ім. Д. Галицького. У 2022 році став добровольцем на захист держави. Загинув під час евакуації загиблого побратима на Донеччині.

Марія Дихтяр «Пантера» (10.08.1981-02.09.2024)

Навчалася на медичному факультеті №2 ЛНМУ ім. Д. Галицького та обрала спеціалізацію «Педіатрія». У 2014 році стала однією з перших жінок, які прийшли захищати державні кордони. У 2022 році стала бойовим медиком 103-ї бригади. Нагороджена Президентом орденом «За мужність» III ступеня, а також медаллю «За врятоване життя». Загинула під час виконання бойового завдання.

Антон Шевчук (12.04.1988-28.10.2024) 

Народився у Львові. Навчався у Державному вищому навчальному закладі «Івано-Франківський державний медичний університет». З 2012 року працював лікарем-анестезіологом у Львівській обласній клінічній лікарні. Був активним учасником Революції Гідності. Пройшов бої АТО. Його позивний – «Растішка». 36-річний майор медичної служби Антон Шевчук загинув 28 жовтня 2024 під час бойових дій на Харківському напрямку

Довідково

День вшанування загиблого медика в Україні відзначають вдруге. Цей день покликаний вшанувати пам'ять медичних працівників, які загинули під час виконання свого професійного покликання, рятуючи життя людей в умовах війни.

Читайте також: У Львівському обласному кардіоцентрі вперше провели церебральну ангіографію