У межах виставки «Безбар’єрність — це коли за словами можеш бачити людину» представили приклади поширених помилок у зверненнях і запропоновані коректні варіанти комунікації. Адже насамперед ми говоримо про людину, а вже потім — про її особливості чи життєві обставини.

Наприклад, замість слів «інвалід» варто говорити «людина  з інвалідністю», замість «ампутант» чи «каліка» — «людина з ампутованими кінцівками», а не визначати людину через її досвід словами «жертва», «хворий» чи «страждає» там, де доречніше сказати «людина, яка пережила полон», «людина з діабетом», «людина з порушенням слуху» або «людина  на кріслі колісному». Такі формулювання допомагають бачити особистість, а не зводити її до діагнозу, травми чи життєвої ситуації.

«Повага починається з простих речей — зокрема з того, як ми звертаємося одне до одного. Одне слово може підтримати, а інше — ненавмисно створити бар’єр або закріпити стереотип. Саме тому безбар’єрність — це не лише про доступний простір, а й про культуру спілкування, взаєморозуміння та людську гідність», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Олександр Кулепін.

Запрошуємо відвідати виставку та замислитися над силою слів. Коли за словами ми бачимо насамперед людину, суспільство стає відкритішим, чуйнішим і справді безбар’єрним.

Також виставка доступна в онлайн-форматі за посиланням.