У вівторок, 19 травня, у Львові відбувся онлайн-семінар щодо засад державної регіональної політики. Захід пройшов у межах проєкту «Стійкість інституційної спроможності суб'єктів та учасників міжнародного територіального співробітництва Львівщини», UCORD. Об’єднав громади області, експертів та управлінців, які залучені до міжнародної співпраці.

Спікерами семінару були директор Департаменту регіональної політики та реінтеграції територій Міністерства розвитку громад та територій України Віталій Проценко та докторка економічних наук, професорка Інституту регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України Світлана Шульц. Вони розкрили основні підходи до оновлення державної регіональної політики та формування сучасної системи підтримки територій.

Умови повномасштабної війни та виклики майбутнього відновлення вимагають перезавантаження системи управління. На зміну моделі, яка базувалася на фінансових дотаціях для окремих територій, держава впроваджує європейську - орієнтовану на розвиток внутрішнього потенціалу кожної громади та підвищення їхньої стійкості.

Віталій Проценко окреслив шість ключових напрямів реформи регіональної політики України:

- спрощення системи стратегічних документів на регіональному та місцевому рівнях; 

- узгодження стратегічного планування державної регіональної політики та просторового планування; 

- інтеграція нових підходів та принципів реформи публічних інвестицій в систему державної регіональної політики; 

- формування узгоджених підходів до планування, реалізації, моніторингу, координації та оцінки державної регіональної політики; 

- впровадження безпекового та територіально-орієнтованого стратегічного планування;

- поступове наближення державної регіональної політики до принципів та підходів політики згуртованості ЄС.

Особливу увагу доповідачі приділили новій системі моніторингу та оцінювання державної регіональної політики, впровадження функціональних типів територій та євроінтеграційному процесу.

Як пояснила Світлана Шульц, громади України тепер розподілятимуть на чотири функціональні типи: території відновлення (які постраждали найбільше через агресію РФ), території з особливими умовами для розвитку (зокрема гірські, сільські, території техногенних катастроф), регіональні полюси зростання (територіальні громади з вигідним географічним положенням, високим населенням тощо) та території сталого розвитку. Таке розмежування дозволить державі та міжнародним партнерам надавати цільову та максимально ефективну підтримку кожному регіону.

Віталій Проценко уточнив, що вже затвердили критерії віднесення громад до різних функціональних типів територій, а також здійснили відповідне картографічне моделювання. 

За його словами, наразі триває завершальний етап визначення функціональних типів територій, зокрема регіональних полюсів зростання та територій сталого розвитку. 

Після завершення роботи підготують відповідний урядовий акт та внесуть зміни до Державної стратегії регіонального розвитку. Очікується, що ці рішення уряд затвердить уже в червні цього року. 

Віталій Проценко наголосив, що фінальний документ стане основою для синхронізації державної регіональної політики із секторальними (галузевими) стратегіями, що дозволить більш системно враховувати специфіку різних типів територій, зокрема прифронтових або сільських, під час формування державних програм і механізмів підтримки.

Спікер зазначив, що в межах євроінтеграційного процесу Україна до кінця 2027 року має забезпечити виконання відповідних бенчмарків за Розділом 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів» acquis ЄС. Йдеться, зокрема, про створення ефективної системи стратегічного планування, моніторингу та оцінювання, а також про формування інституційної та процедурної спроможності для належного управління та використання коштів Європейського Союзу в межах політики згуртованості. Реалізація цих завдань є ключовою передумовою підготовки України до участі в інструментах фінансової підтримки ЄС та повноцінної імплементації підходів європейської регіональної політики.

Окремо Проценко відзначив важливість розвитку Єдиної геоінформаційної системи моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад (ГІС), яка забезпечуватиме аналітику соціально-економічного розвитку територій, надасть основу для прийняття управлінських рішень, візуалізацію та уніфікацію даних, а також відкритий доступ до інформації для оцінювання ефективності управління територіями.

За словами Віталія Проценка, територіальні громади повинні активно розробляти власні стратегічні документи розвитку та використовувати сучасні цифрові інструменти для залучення фінансової допомоги, міжнародної технічної підтримки та інвестицій. 

Одним із таких інструментів є платформа DREAM — цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням, яка є важливим елементом реформи управління публічними інвестиціями (PIM). Вона забезпечує формування та супровід проєктів, моніторинг етапів їх реалізації, прозорість використання публічних коштів, а також посилює взаємодію громад із міжнародними партнерами та потенційними інвесторами, підвищуючи якість координації.

Світлана Шульц наголосила на важливості розвитку е-врядування, модернізації цифрової інфраструктури, впровадження електронних послуг, підвищення ефективності електронного документообігу. При цьому зауважила, що саме Львівщина має найвищий індекс цифровізації публічних послуг серед  регіонів України. 

Учасники заходу відзначили, що впровадження сучасних цифрових рішень та нових підходів до державної регіональної політики сприятиме посиленню спроможності громад, підвищенню прозорості управління та ефективному розвитку територій.

Проєкт «Стійкість інституційної спроможності суб'єктів та учасників міжнародного територіального співробітництва Львівщини» реалізовує Агенція регіонального розвитку Львівської області. Ініціативу впроваджують в межах програми “Регіональне майбутнє”, яка фінансується Швейцарсько-українським проєктом «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB.