Серед учасників — військові зі Львова та Львівщини, а також з Тернопільщини, Житомирщини, Дніпропетровщини, Чернівеччини та Донеччини — різні регіони, різний досвід служби, але спільне розуміння ціни кожного спокійного дня.

Екскурсію провів архітектор і ліцензований гід Юрій Цибух — людина, яка вміє говорити про місто так, що воно стає ближчим. У його розповідях Львів поставав не лише як історія про століття, а як живий простір, у якому переплітаються пам’ять і сучасність.

Розпочалася мандрівка біля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла — місця, де історія міста природно переходить у сьогодення. Саме тут колись проходила лінія міських укріплень, а сьогодні це один із найважливіших духовних просторів для військових. Учасники зайшли всередину храму, оглянули його бароковий інтер’єр із розписами та відчули ту особливу атмосферу, яка формується не лише архітектурою, а й подіями останніх років — прощаннями, молитвами, зустрічами.

Далі маршрут привів до Латинської катедри. Усередині храму військові побачили готичний простір із високими склепіннями, вітражами та каплицями, які формувалися в різні історичні періоди.

Поруч відвідали каплицю Боїмів — унікальну пам’ятку ренесансної архітектури. Її фасад вкритий густим різьбленням із біблійними сюжетами, а всередині — камерний, зосереджений простір, де кожна деталь створює особливу атмосферу.

Після цього мандрівка продовжилася площею Ринок — центральним простором міста, де історія зчитується в кожній кам’яниці. Тут говорили про родини, які формували Львів, про архітектурні особливості житлових будинків різних епох, а також про Ратушу як символ міського самоврядування і роль міста як важливого центру торгівлі та перетину шляхів.

Особливим продовженням маршруту стала розповідь про Руський квартал — осередок українського життя у середньовічному Львові. Саме тут формувалася громада, яка розвивала освіту, культуру та духовність, зберігаючи свою ідентичність.

Ця історія природно привела до ансамблю Успенської церкви разом із вежею Корнякта та каплицею Трьох Святителів. Учасники оглянули інтер’єр храму, його іконостас, різьблення та архітектурні особливості, а також почули про діяльність братств. Вежа Корнякта стала символом сили і присутності цієї спільноти в історії міста.

Наступною локацією став Домініканський собор — нині церква Пресвятої Євхаристії. Барокова архітектура храму з її пластикою, світлом і відчуттям руху створює особливий простір, у якому легко зупинитися і просто побути в тиші.

Завершилася мандрівка обідом у ресторані «Атляс» — у спокійній, невимушеній атмосфері. Тут уже говорили не про історію, а більше про себе: про рідні місця, службу, плани і те, що кожен виніс із цього дня.

«Такі мандрівки — це не просто екскурсії. Це мандрівка до себе, можливість на кілька годин вийти з напруги війни і повернути собі внутрішній баланс. «Терапія мандрами» якраз і дає цей простір — для паузи, переосмислення і внутрішньої рівноваги. Вони не замінюють лікування чи реабілітацію, але доповнюють її, створюючи простір для емоційного перепочинку. Іноді саме такі прості речі — прогулянка містом, розмова, нові враження — стають точкою опори, яка допомагає рухатися далі», — зазначає директор департаменту спорту, молоді та туризму ЛОДА Роман Хім’як.

Проєкт «Терапія мандрами» продовжує відкривати такі простори — де історія, місця і люди працюють разом, щоб дати найпростіше і водночас найважливіше: можливість відновитися.

Фото: Михайло Пахолюк