У Львівській області затвердили Стратегію національної пам’яті, над яким працювали упродовж кількох місяців. Стратегія покликана формувати сучасну національну пам’ять, підтримувати ідентичність та історичну свідомість громадян. Вона стала продовженням процесу декомунізації в області.

До слова, наприкінці 1980-х саме на Львівщині почалися перші важливі кроки до декомунізації: у Червонограді (нині Шептицькому) демонтували першого в Україні Леніна, у Стрию вперше офіційно підняли синьо-жовтий прапор над міськрадою.

«Національна памʼять – це не тільки про минуле. Це основа національної безпеки та майбутнього. Втрата памʼяті робить суспільство вразливим до маніпуляцій, а державу – до агресії.

Після 2022 року наша область завершила очищення публічного простору від радянських і рocійських маркерів: демонтували понад 320 пам’ятників і символів, перейменували сотні вулиць, площ і об’єктів топоніміки. Тепер логічний наступний крок – після очищення має прийти наповнення: повернення справжніх сенсів, які роблять нас сильнішими.

Ми провели соціологічне дослідження серед старшокласників, стратегічну сесію. Документ пройшов експертні обговорення й отримав схвалення від робочої групи.

Дякую всім причетним за ініціативність, відповідальність і фаховість. Попереду наступний етап – підготувати якісний план дій і втілити Стратегію, щоб національна пам’ять стала живою силою, яка захищає, об’єднує та зміцнює Україну», - зауважив начальник Львівської ОДА Максим Козицький.

Над документом працювали наші воїни й ветерани (серед них історики), науковці, освітяни, культурні діячі, музейники, журналісти, депутати та фахівці з комеморативних практик.

До участі в напрацюванні стратегії зокрема запросили голову Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова та офіцера ЗСУ і журналіста Вахтанга Кіпіані.

Ознайомитися зі Стратегією можна за цим покликанням.