У Львівському культурному хабі відзначили 27 річницю внесення ансамблю історичного центру Львова до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Подія об’єднала представників влади, культурних установ, науковців та експертів у сфері охорони спадщини, які наголосили на важливості збереження українських пам’яток – як частини світової культурної скарбниці.

Захід організували Львівська міська рада спільно з Національним університетом «Львівська політехніка» та Архикатедральним собором Святого Юра. Учасників привітали керівництво області та міста, представники Міністерства культури та офісу ЮНЕСКО в Україні.

«Рівно 27 років тому історичний центр Львова разом зі Собором Святого Юра та Високим замком увійшли у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тоді ми стали частиною європейської культурної родини – хоча в душі були нею завжди. Дуже хочеться, щоб найближчим часом ми стали і частиною Європейського Союзу. За чотири роки повномасштабної війни Львів перетворився на опору для держави. На домівку для тих, хто втратив свою через рocійське вторгнення. Він – голос української культури у світі, який часто бачить нас лише крізь призму обстрілів. Хочеться, щоб ми залишили після себе не лише те, що вберегли, а й те, що створили. Це важливо – знати, що робиш правильну справу і впевнено йдеш своєю українською та європейською дорогою.

Дякую всім, хто робить Львів таким, яким він є – незламним, теплим і справжнім. Дякую нашим друзям й партнерам за кордоном. Низький уклін нашим Захисникам і Захисницям. Львів, його спадщина ЮНЕСКО і все, що у нас є сьогодні, є завдяки вашій відвазі та самовідданості», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

Учасники говорили про сучасні виклики, що постали перед історичним центром Львова – зокрема після того, як у вересні 2023 року через російські ракетні удари об’єкт було включено до Списку всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою. Дискусії стосувалися управління об’єктами спадщини, їх збереження, відновлення та ролі культурного середовища у стійкості міста.

«Вже понад чверть століття Львів є чудовим прикладом культурного розмаїття, архітектурної досконалості та історичного діалогу традицій, які збереглися до сьогодні. Сьогоднішнє відзначення особливо значуще в той час, коли Україна стикається з безпрецедентними викликами через війну, що триває. Відданість, яку демонструють львівські установи, експерти та громадяни у справі захисту та передачі цієї спадщини є переконливим свідченням стійкості. Культурна спадщина – це не лише минуле, але й основа ідентичності, згуртованості громади та майбутнього відновлення. ЮНЕСКО залишається повністю відданою підтримці України у збереженні її культурної спадщини матеріальної та нематеріальної», – зауважила Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.

Львівщина представлена у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не лише історичним центром Львова. До переліку також входять чотири дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України, розташовані на території області. Серед них — унікальна Церква Святого Юра в Дрогобичі, визнана одним із найцінніших зразків дерев’яної сакральної архітектури Галичини. Її автентична конструкція, багатовікова історія та винятковий стан збереження стали підставою для присвоєння статусу світової спадщини. У 2016–2023 роках у храмі тривали масштабні реставраційні роботи на суму майже 5,4 млн грн. Над відновленням пам’ятки працювали фахівці ТзДВ «Львів-Реставрація» під авторським наглядом архітектора Сергія Піньковського. У 2025 році, після завершення реставрації, храм урочисто освятили.

Для підвищення доступності культурної спадщини біля церкви встановили тактильну бронзову мініскульптуру для незрячих відвідувачів. Проєкт реалізували коштом обласного та міського бюджетів, загалом спрямовано понад 630 тис. грн.

До теми: Спадщина ЮНЕСКО на дотик: один з найстаріших храмів Львівщини відтворили у тактильній мініскульптурі

Сам Львів отримав цей статус у 1998 році. Тоді ансамбль історичного центру міста — включно із Святоюрським комплексом та Високим замком — було офіційно внесено до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Це визначило Львів як місто з унікальною міською структурою, спадщиною різних культур і традицій, а також винятковою цінністю для людства.

Такий статус означає не лише міжнародне визнання культурної чи природної унікальності об’єкта, а й низку важливих гарантій, зокрема міжнародний захист. ЮНЕСКО контролює стан збереження об’єкта, а країна-учасниця зобов’язується забезпечувати його охорону. У випадку руйнувань, стихійних лих чи воєнних дій об’єкт може отримати допомогу з фондів ЮНЕСКО. Програми ЮНЕСКО передбачають гранти, технічні консультації, участь міжнародних фахівців у реставраційних роботах. Україна ж має гарантувати збереження автентичності та цілісності таких об’єктів, регулярно звітувати про їхній стан і дбати про культурне середовище навколо них.