Міністерство у справах ветеранів України надало роз’яснення щодо безбар’єрності у громадських просторах та закликає враховувати потреби всіх громадян під час планування та облаштування будівель і територій.

Безбар’єрність – це не лише формальні пандуси чи поручні, а свідоме проєктування простору, у якому кожен може вільно пересуватись і користуватись необхідними послугами. Важливо, щоб доступність була забезпечена у всіх установах та закладах: адміністративних, медичних, освітніх, житлових, громадського харчування, укриттях та інших об’єктах соціальної інфраструктури.

Доступна будівля повинна відповідати таким ознакам:

• зручний вхід – рівний або з пандусом;
• широкі двері – від 90 см, щоби вільно проходили крісло колісне або візок;
• вільний простір усередині – коридори шириною від 1,5 м, повороти з радіусом не менш ніж 1,5 м;
• доступні санвузли – із достатньою площею для маневру, поручнями та умивальником на зручній висоті;
• вказівники та інформація – таблички зі шрифтом Брайля, контрастне маркування початку та кінця сходів, тактильні смуги;
• ліфт або підйомник – якщо будівля має кілька поверхів;
• акустичний комфорт, щоб люди з порушенням слуху могли краще сприймати інформацію;
• доступність території – широкі тротуари, понижені бордюри, наявність місць для паркування маломобільних осіб.

Перевірити доступність об’єктів можна за допомогою онлайн-карти «Місто без меж» або скориставшись критеріями, визначеними у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.

Управління з питань ветеранської політики Львівської ОВА підтримує заклик Мінветеранів і наголошує: створення безбар’єрного середовища – це постійна робота, яка робить установи та заклади зручними, безпечними та доступними для всіх жителів області, зокрема ветеранів та людей з інвалідністю.