Завідувач кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького професор Андрій Стасишин пройшов двотижневе стажування в Університетській лікарні Норфолка та Норвіча (Велика Британія). Це стало можливим завдяки партнерству Львівщини та графства Норфолк.

Норфолк - перше британське графство, з яким Львівщина підписала меморандум про співпрацю. Торік у травні начальник Львівської ОВА Максим Козицький та очільниця Норфолка Кей Мейсон Білліґ уклали угоду про співробітництво у різних галузях, зокрема охорони здоров’я.

У Норвічі, адміністративному центрі графства, розташований  Norwich Research Park – один із найбільших у Європі науково-дослідних кластерів, який спеціалізується на розробках у галузях медицини, харчування, сільського господарства тощо. На території парку збудована й Університетська навчальна лікарня, яка є одним із провідних медичних закладів Англії. 

Минулої осені, під час візиту делегації з Львівщини до Норфолка, між Львівським медуніверситетом та лікарнею в Норвічі вдалося налагодити перші контакти. 

«Партнерство між нашими установами почалося з кількамісячного спілкування, — розповів Андрій Стасишин. — З британського боку у ньому брали участь представники консульства та лікарні, з нашого — ректор, проректори, завідувачі кафедр. Комунікацію координував відділ міжнародних звʼязків та європейської інтеграції нашого університету. Обговорювали різні напрямки співпраці, зокрема стажування для українських лікарів».

Професор спеціалізується на малоінвазивній та роботичній хірургії. Саме він виконав першу в Україні роботичну операцію із використанням системи da Vinci — сучасної хірургічної технології, що дозволяє проводити складні процедури  з максимальною точністю та мінімальним втручанням. 

«У Норвічі щороку проводять близько 10 тисяч хірургічних втручань, з них приблизно тисячу — роботизовані, - розповів професор. - Там працює кілька систем da Vinci, і саме цей напрямок — торакальна, колопроктологічна та абдомінальна хірургія — збігається з моїми професійними інтересами. Тож університет підтримав мою ініціативу поїхати на стажування, і ми узгодили програму та терміни».

Британські медики тепло прийняли українського колегу. 

«Вони справді переживали, щоб усе відбулося на найвищому рівні, - каже Андрій Романович. - Для мене склали детальну двотижневу програму: на кожен день розписали перелік операцій. Я обрав ті, що мене найбільше цікавили».  

Графік був досить насичений. 

«Щодня з 7.30 і до п’ятої-шостої вечора я перебував в операційній. Спостерігав за виконанням операцій, особливо за роботичними втручаннями. Роботична хірургія — це система, що складається з трьох основних компонентів: консолі хірурга, за якою працює лікар, консолі пацієнта —  власне «рук» робота, які під’єднуються до операційного столу, та візуалізаційної системи, що передає зображення на монітори по всій операційній. Оскільки це університетська лікарня, там є дві хірургічні консолі, одна з яких - навчальна. Я мав можливість сісти за неї. Це було дуже пізнавально».

Система da Vinci, встановлена у британській клініці, відрізняється від тієї, з якою професор працює у Львові:

«У нас старіша версія, а в Англії — новіше покоління, яке технічно вдосконалене: поліпшена координація, зручніші налаштування. Але мене найбільше цікавили нові хірургічні техніки, які британські колеги застосовують при складних патологіях. Такі речі неможливо знайти десь в ютубі — їх треба побачити наживо, поспілкуватися з фахівцем, зрозуміти логіку його роботи. Я задоволений: усе, що хотів дізнатися, дізнався».

Професор також відзначив високий рівень організації роботи у тамтешніх операційних:

«Усе забезпечено на найвищому рівні — від обладнання до витратних матеріалів. На одну операцію залучено 5–6 медсестер, які змінюються кожні 2–3 години».

Витрати на дорогу лікар оплатив власним коштом. 

«Спочатку планував самостійно покривати й проживання, але коли прибув, мене приємно здивували: лікарня надала безкоштовне місце у гуртожитку. Це невеликі двоповерхові будиночки поруч із клінікою, де зазвичай живуть родичі пацієнтів або медики-стажери. Кімната була невелика, але комфортна — ліжко, стіл, шафа, власна ванна. Харчування організували через ваучери, я міг скористатися ними в їдальні».

Професор обмінявся контактами з британськими колегами, керівництвом лікарні та науково-дослідного центру.

«Вони мають багато напрямків, які цікавлять наш медуніверситет, зокрема ендоскопію: у них це один із найбільших центрів у Європі, понад 40 тисяч ендоскопічних процедур на рік. Проводять дослідження в онкології, антибіотикотерапії, харчуванні. Зі свого боку, британці цікавляться нашим досвідом лікування бойових травм, адже в них таких пацієнтів практично немає. Я запросив їх приїхати до нас — попередньо вони погодилися».

Андрій Стасишин наголошує: для українських медиків такі стажування — надзвичайно важливі. 

«Без обміну досвідом складно впроваджувати нові технології та методи лікування, - каже. - Треба бачити, як це працює у світі, особливо в провідних клініках Західної Європи, і вже потім адаптувати ці практики в Україні».

Позитивний досвід стажування професора Стасишина став поштовхом до поглиблення співпраці між Львівським медуніверситетом та британськими партнерами. Відділ міжнародних зв'язків та євроінтеграції медуніверситету вже готує угоду про співпрацю з Norwich Research Park. 

«Для нашого університету співпраця з цим науково-дослідним кластером — це великий крок вперед. Йдеться не лише про академічні обміни, а й про створення спільного наукового простору, де українські та британські фахівці зможуть разом працювати над медичними дослідженнями, розвивати інновації та впроваджувати найкращі практики у навчальний процес. Така взаємодія сприятиме підвищенню якості медичної освіти у Львові і відкриє для наших студентів і викладачів нові можливості професійного зростання», — зазначив ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Орест Чемерис.

Директорка департаменту міжнародного співробітництва Львівської ОВА Ірина Бутинець зазначає, що розвиток міжнародних партнерств у сфері медицини є одним із пріоритетів обласної адміністрації.

«Ми щиро вдячні британським партнерам за теплий прийом та підтримку нашого лікаря.Такі приклади живої співпраці дуже цінні. Вони формують довіру, створюють контакти, які з часом переростають у сталі партнерства, – каже пані Бутинець. –  Робимо усе можливе, щоб таких контактів ставало дедалі більше. Адже це не лише про професійний розвиток наших медиків, а й про глибше залучення Львівщини та України до європейського наукового та освітнього простору».