На «Арені Львів» відбувся Форум туризму та гостинності 2025 — головна туристична подія осені, що об’єднала представників індустрії гостинності, громад, експертів і медіа з усієї країни.

Форум став майданчиком для обговорення стратегій відновлення туризму в умовах війни, промоції внутрішніх напрямів і розвитку сталих, інклюзивних та локальних ініціатив.

Перший день Форуму відкрила панельна дискусія «Маршрути місцями пам’яті: вплив туризму на меморіалізацію війни за незалежність України».

Учасники обговорювали, як туристичні маршрути можуть допомагати зберігати пам'ять, підтримувати громади й сприяти культурному відновленню.

Серед спікерів — Олександр Вешелені, Валентина Вільчинська, Мар'яна Кукса, Анна Куценко, Яніна Гаврилова, Олена Казьміна.

Заступниця директора департаменту спорту, молоді та туризму – начальниця управління туризму та курортів ЛОДА Мар’яна Кукса, , поділилася прикладами, як саме на Львівщині формуються місця пам’яті, що поєднують духовність, історію та туризм.

«Насамперед історія, яка для мене є особливою, у контексті місць пам’яті на Львівщині. Вона розпочалася зі слів: «Коли я загину, то поставте колибу біля Парашки — і там частина мене перебуватиме завше». Ці слова належать військовослужбовцю і пластуну Тарасу Гаврилишину, який загинув у листопаді 2022 року. Його друзі-пластуни виконали його волю — у Сколівських Бескидах, неподалік вершини Парашки, стоїть прихисток, який став особливим місцем пам’яті. Це хороший приклад того, як саме треба облаштовувати такі простори», — розповіла Мар’яна Кукса.

Вона також згадала туристичний шлях пам’яті Юрія Руфа, що простягається від Кам’янецького водоспаду до гори Ключ і має чотири тематичні зупинки, а також важливі для всієї країни місця — Поле почесних поховань №86а Личаківського цвинтаря, Музей Шухевича, будинки у буферній зоні ЮНЕСКО на вулицях Мельника, Коновальця і Стрийській, що увійшли до єдиного маршруту місцями пам'яті.

«Ми також сподіваємося, що до національного маршруту місцями пам’яті буде включено Меморіал Героїв Небесної Сотні у Львові, — додала вона. — Відповідно до нового закону «Про державницькі засади політики національної пам’яті», війна за незалежність України почалася 19 лютого 2014 року, тому це буде справедливе рішення».

Під час другого блоку виступів «Від викликів до можливостей: успішні практики відновлення туризму» учасники поділилися прикладами трансформації локального бізнесу, співпраці громад і нових підходів до промоції регіонів у воєнний час.

Серед спікерів — Андрій Котлярчук, Юлія Хомчин, Марія Бойко, Ганна Гаврилів, Світлана Циганкова, Олександр Шаталов, Павло Ярмій.

Говорили про бренд територій, роль подієвого туризму та партнерські формати співпраці.

У черговій сесії відбулася дискусія «Доступний туризм: інклюзія як конкурентна перевага».

Експерти обговорювали розвиток безбар’єрного середовища, комфортні подорожі для людей з інвалідністю.

Серед спікерів — Роман Хім’як, Христина Лебедь, Михайло Бакалюк, Ніна Мацюк, Ігор Явір, Олена Касека. Модерував дискусію Володимир Висоцький. 

Роман Хім’як, директор департаменту спорту, молоді та туризму ЛОДА, зазначив, що інклюзивність — це насамперед про нову культуру взаємодії у сфері туризму.

«Перефразовуючи Вінстона Черчилля, який казав: «Це далеко не кінець, це навіть не початок кінця. Але, можливо, це кінець початку». Ми лише кілька років тому почали усвідомлювати, що таке інклюзія. І це не тільки пандуси — це про спілкування, про вміння запитати й дати правильну відповідь. Приємно, що саме на Львівщині ми задаємо хороший тон у цій сфері», — сказав Роман Хім’як.

Він навів приклад флагманського проєкту області — «Терапія мандрами», який поєднує реадаптацію ветеранів і дає стимул туристичним дестинаціям і бізнесу для розвитку інклюзивних туристичних послуг.

«Наш проєкт має кілька складових: допомога ветеранам у відновленні та навчання надавачів послуг бути інклюзивними. Є чудові приклади — співпраця наших партнерів Gorgany, Turbat і Superhumans у створенні першої лінійки адаптивного одягу для людей з протезами. Це не лише про туризм, це про людський капітал, який сьогодні зростає разом із нами», — наголосив директор департаменту спорту, молоді та туризму ЛОДА Роман Хім'як.

Завершенням першого дня став батл тревел-блогерів, у якому взяли участь Христина Жук, Юлія Беркута, Макс Узол і Оля Манько.

Вони ділилися історіями про власні подорожі Україною, досвідом популяризації внутрішніх напрямів і тим, як соціальні мережі впливають на туристичні тренди.

Блогери підкреслили, що сучасні подорожі — це не лише розваги, а й спосіб підтримати громади, бізнес і культурну спадщину країни.

Окремою частиною Форуму стала виставка регіонів, де свої туристичні продукти, ремесла та автентичні бренди представили громади з усієї України.

Серед них — стенд Львівщини, який поєднав туристичні дестинації, елементи культурної спадщини та крафтові виробництва області.

Відвідувачі могли ознайомитися з глинянськими килимами із Музею ткацтва та килимарства з м. Глиняни, яворівською забавкою від Оксани Когут та Остапа Сойки, сокальською та чорнодимленою керамікою від майстра Сергія Івашківа, який також провів майстерклас із ліпки глини.

Свої громади та туристичні дестинації презентували Туристично-інформаційний центр Дрогобича, сироварня «Гарбузовий рай» (сири й варення з ружі), крафтова грибарня «Боровик» (грибні соління), а також Бананова ферма, яка пригощала відвідувачів натуральними лікерами.

Стенд став одним із найвідвідуваніших на виставці — завдяки поєднанню ремісничих традицій, локальних смаків і сучасної туристичної промоції регіону.

Фото: Михайло Пахолюк