Державний архів Львівської області оприлюднив унікальний документ — особову справу академіка Філарета Колесси, датовану 29 серпня 1941 року. Справа зберігається у фонді Р-35 «Губернаторство дистрикту Галичина», опис 7, справа №3068, і розповідає про життєвий шлях видатного українського науковця, фольклориста, етнографа, музикознавця і літературознавця академіка, коли Львів опинився під владою нацистської Німеччини.

Дослідив документи головний спеціаліст з інформаційних технологій організаційно-аналітичного відділу Державного архіву Львівської області Володимир Ведміцький.

Особова справа відділу культури та освіти Дистрикту Галичина заповнена німецькою, українською та польськими мовами, містить детальні відомості про біографію та професійну діяльність Філарета Колесси, його родинні зв'язки, ставлення до політичних та релігійних організацій, національність.

Згідно з поданими даними, Філарет Колесса народився 17 липня 1871 року у с. Татарське. Здобував освіту в гімназії у Стрию; на теологічному факультеті Віденського університету, філософському факультеті у Львові; був докторантом слов’янської філології Віденського університету.

Здобув спеціальність учителя середньої школи з української мови та літератури, а також «класична філологія» з українською та польською мовами викладання.

Свою педагогічну діяльність викладача розпочав в академічній гімназії у Львові (1.IX.1898-31.VIII.1900). Надалі він працював у Стрию (1.IX.1900-31.VIII.1901) та Самборі (1.IX.1901-31.VIII.1907) та знову у Львові, де впродовж багатьох років був професором академічної гімназії. Із 31 серпня 1929 року звільнився за власним бажанням.

У графі про місце праці на 20 червня 1941 року вказано: «Член Української Академії наук; керівник Інституту фольклористики, професор Львівського університету; очолював кафедру фольклористики, директор Львівського етнографічного музею».

Як зазначено в документі, станом на 31.08.1939 року за свою працю він отримував 565 злотих, що відповідало посадовому окладу професора.

Ці дані підтверджують, що навіть у буремні часи зміни влади в Галичині Колесса продовжував активно працювати у науковій та викладацькій галузі.

Особова справа засвідчує:

• академік не був членом жодної політичної партії,
• не мав судимостей,
• не належав до жодних масонських, військових чи напіввійськових організацій,
• спортивною діяльністю не займався,
• визнавав себе українцем.

У підписаній 29 серпня 1941 року у Львові присязі Філарет Колесса підкреслює, що всі подані ним відомості є правдивими і він розуміє відповідальність за фальсифікацію аж до кримінальної відповідальності. Цей документ, заповнений після входу німецьких військ у Львів, є надзвичайно цінним свідченням долі української інтелігенції в час Другої світової війни.

«Опрацювання цієї архівної справи дозволяє не лише краще зрозуміти особистість Філарета Колесси, а й висвітлює умови, в яких опинилися українські науковці у 1941-1944 роках. Водночас це приклад того, яку важливу роль відіграють українські архіви у збереженні національної пам’яті.

У час, коли система змінювалася з однієї тоталітарної на іншу, Філарет Колесса продовжував служити українській культурі. Саме такі документи дають нам змогу краще зрозуміти, якою ціною зберігалася українська ідентичність і наука в періоди історичних зламів», – зазначив Володимир Ведміцький.

Цифрову копію справи можна переглянути на офіційному електронному ресурсі Державного архіву Львівської області за посиланням.

Читайте також: Goethe-Institut та Європейський Союз підтримали модернізацію Державного архіву Львівської області