Однієї із ключових тем була необхідність продовження роботи над реалізацією Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА). Це базовий державний реєстр, що забезпечує повну та правдиву інформацію про наявні адреси. Наразі усі громади Золочівського району завершили перший етап — верифікацію вулиць. А до 1 вересня 2025 року мають завершити й верифікацію адрес. 

Також порушили питання Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). Громади зобов’язані внести свою містобудівну документацію до цього реєстру. Встановлений термін внесення — 1 квітня. Реєстр покликаний зробити процес містобудування більш прозорим, спростити планування розвитку територій та забезпечити вільний доступ до просторових даних.

«У першому півріччі 2025 року громади мають завершити проведення підготовчих процедур розроблення Комплексного плану: прийняти рішення про його розроблення, сформувати Робочу групу, підготувати вихідні дані, провести стратегічну сесію, затвердити Завдання на розроблення Комплексного плану. Цей етап не потребує фінансового ресурсу, лише активної роботи спеціалістів громади, тому очікуємо, що всі громади області впораються із цим завданням вчасно», - зауважила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. 

Наголосили також на важливості підключення громад до містобудівного кадастру на державному рівні. Обговорили проведення нормативної грошової оцінки земель.

Під час наради заступник голови з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації і цифровізації Олександра Кулепін та начальник управління з питань цифрового розвитку Столярчук Максим представили ключові цифрові пріоритети та спільні завдання на 2025 рік.

«Приємно бачити, що громади зацікавлені у розвитку відкритих даних, цифрових сервісів та кібербезпеки. Ми чітко окреслили завдання на 2025 рік. Як Управління цифрового розвитку, завжди готові підтримати громади на кожному етапі. Важливо діяти злагоджено та системно, щоб цифрові рішення не залишалися лише на папері, а реально покращували життя жителів», - зауважив Максим Столярчук.

До теми: У Львівській області стартував інформаційний аудит у семи громадах

Що в пріоритеті:

1. Місцева програма інформатизації (МПІ). Всі громади упродовж першого кварталу цього року мають розробити та затвердити власні програми цифровізації, узгоджені з Регіональною програмою «Цифрова Львівщина» на 2025-2027 роки та погоджені Національною програмою інформатизації.

2. Кібербезпека громад. Нещодавно відновили повноваження ДССЗЗІ щодо державного нагляду (контролю) у сфері кіберзахисту, а місцеве самоврядування залишається головною ціллю атак. Завдання громад – призначити відповідального за кібербезпеку, а ОДА допоможе підключитися до системи моніторингу MISP CERT-UA, затвердити політику інформаційної безпеки та розробити поточний профіль кіберзахисту та план реагування на кіберінциденти. Термін: до 15 березня.

3. Відкриті дані. Область очікує від громад повного виконання постанови КМУ №835 щодо публікації відкритих даних. Це не лише законодавча вимога, а й інструмент підвищення прозорості, ефективного управління та залучення додаткового фінансування. Термін: до 1 червня.

4. Місцеві послуги в ЦНАП. Завдання – продовжити інтеграцію власних місцевих послуги громад в ЦНАП. Ціль мінімум 150. Для громад, що впровадять 200 робитимемо приємний сюрприз. Термін: до 1 липня.

5. Призначення CDTO. CDTO – це людина, яка об’єднує всі цифрові ініціативи громади, координує процеси, впроваджує сучасні сервіси та контролює їхню ефективність. Без цієї ролі цифровізація відбувається хаотично або гальмується через відсутність системного підходу.

«Цифрова трансформація громади неможлива без чіткої координації та відповідального підходу. Саме тому призначення CDTO – це не формальність, а ключовий крок до якісних змін. CDTO – це людина, яка об’єднує всі цифрові ініціативи громади, координує процеси, впроваджує сучасні сервіси та контролює їхню ефективність. Без цієї ролі цифровізація відбувається хаотично або гальмується через відсутність системного підходу. Громади, які вже мають CDTO, до прикладу Шептицька, показують значно кращі результати у впровадженні електронних сервісів, кібербезпеки та відкритих даних. Це означає більше можливостей для фінансування, прозорість управління та зручні послуги для громадян», - наголосив Олександр Кулепін.