Над інсталяцією працювали юні студентки-мисткині під кураторством викладача кафедри актуальних мистецьких практик Володимира Когута. Кожна з них, крізь призму власних переживань і досвіду, творила свою експлікацію. Сама ж експозиція складається з трьох стін-кімнат. Дитяча кімната сигналізує про травми, які переживають діти, стаючи свідками чи потерпілими від насильства. Кімната, де усі меблі шкереберть, відображає хаос та небезпеку. І лише ванна кімната іноді стає єдиним безпечним місцем у цілій квартирі. Та небезпечний під’їзд — простір, де сусіди й випадкові перехожі часто залишаються мовчазними свідками трагічних подій.

«Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» завершується 10 грудня, але насильство на цьому не зупиняється. Ми створили цю інсталяцію, щоб нагадати, що замовчування проблеми лише сприяє її поширенню. Люди мають розуміти — мовчання не вихід», — зазначила Юлія Рудюк, координаторка проєкту «Розриваючи тишу» благодійного фонду «Запорука».

«Що стосується Львівщини, всі ми на собі відчуваємо наскільки у нас є ментальні особливості у цьому плані, — каже Христина Замула, заступниця голови Львівської ОВА, — Багато жінок хибно вважають, що треба мовчати, треба терпіти, не треба говорити. Такі акції є вкрай важливими, щоб розказувати суспільству, що це не є нормою. Якщо у когось особисто немає проблеми, то ця проблема є у друзів чи сусідів і тут потрібно вчасно реагувати».
 

Правоохоронці Львівщини зафіксували понад 8 тисяч звернень за фактом вчинення домашнього насильства за рік, що минає. У переважній більшості випадків, кривдники — чоловіки. У порівнянні з минулим роком ця цифра не зросла. Але відбувається це через ряд причин. «Під час війни багато жінок бояться звертатися до правоохоронців, адже їхні кривдники можуть бути мобілізовані. Проте безпека жінок, їхніх сімей і дітей повинна залишатися на першому місці, — відзначила Марта Василькевич, керівниця сектору протидії домашньому насильству Львівського районного управління поліції.

Організатори запрошують побачити артоб’єкт до 22 грудня включно. У глядачів буде можливість поділитися своїми емоціями, обираючи слова, які відгукуються. Це можна буде зробити за допомогою коліщатка зі слів на стенді, які для когось були травмуючими.

Артінсталяцію «Мовчазні спостерігачі» презентували у межах проєкту «Розриваючи тишу», який впроваджується Благодійним фондом «Запорука» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні й за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Артінсталяція «Мовчазні спостерігачі» підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що виражені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.