28 жовтня відбулося засідання робочої групи з психічного здоров’я та психосоціальної послуги при Координаційних центрах Львівської ОДА. Основними пріоритетами, що поставили перед собою учасники, стали: доступність послуг з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в освіті, соціальному захисті, охороні здоров’я та розвиток мережі надавачів психосоціальних послуг.

«Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, культура – це ті ключові центри допомоги, до яких щодня приходять люди, які щодня є в комунікації з людьми, які потребують допомоги, це ті, представники яких повинні володіти певними знаннями і наявність їх представників в громадах є важливою. Тому наш пріоритет – наявність фахового практичного психолога, соціального педагога в закладах освіти, центри допомоги для людей старшого віку та людей з інвалідністю, а також дякуючи впровадженню програми ментального здоров'я Першої леді Олени Зеленської “ТИ ЯК?”, створення доступної послуги психічного здоров’я в районах Львівщини при кластерних лікарнях», – зауважив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

За вересень-жовтень відбулося 7 виїзних засідань з міжсекторальним підходом (освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, НСЗУ, ГО, представників міжнародних організацій) , яке охопило 500 учасників з ТГ, ГО (вдалося познайомитися більше ніж 30 громад, які готові долучатися до системи координації на Львівщині, розширюючи свою діяльність, а більше 100 взяли участь в заходах, які є надавачами та користувачами соціальних послуг з категорії ветеранів, родин військовослужбовців, людей старшого віку та людей з інвалідністю, людей з залежностями. 

«Під час спільних виїздів ми мали на меті почути людей, зрозуміти якою є поінформованість про національні, обласні програми та програми громад, доступність психосоціальних послуг та проаналізувати проблемні моменти. Ще одним з важливих завдань – побудувати правильну комунікацію, доступність інформації, розширити мережу надавачів послуг, бо в цьому є потреба», – наголосила голова робочої групи з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Галина Бордун.

Обговорили завдання щодо створення маршрутів допомоги дітям та молоді з розладами психічного здоров’я. Цей напрям координує Олег Романчук, дитячий психіатр, засновник центру «Коло сім’ї», директор Інституту психічного здоров’я УКУ та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії. 

«Важливим завданням для допомоги дітям та молоді з розладами в сфері психічного здоров'я є побудова регіональних міжсекторальних маршрутів допомоги. Це дуже важливо, тому що жодна зі складових, чи медична, чи освітня, не буде ефективною без координованої співпраці. І, відповідно, такі маршрути мають забезпечувати цю співпрацю і мають забезпечувати послідовне завдання. 

Перша з них – це є широке просвітництво, яке би давало знання в громаді та допомагало вчасно помічати проблеми. Друга річ – це освіта фахівців і чутливість фахівців першої ланки, чи це є педагоги, чи це є медики, чи соціальні працівники, для того, щоб вони вміли запідозрити наявність певного розладу чи проблеми, зробити для цього відповідні скріни. Раннє виявлення є дуже важливе, адже коли ми допомагаємо на ранніх етапах, ми можемо не тільки запобігти ускладненням і розвитку вторинних проблем, але й допомога значно ефективніша. Відтак, після цього важливе належне скерування на належну діагностику, спеціалізовану діагностику. Після – належна психоедукація батькам, дитині, молодій особі, щоб вони могли орієнтуватися і розуміти маршрут послуг», – зазначив Олег Романчук.

Наступний блок формування стратегії роботи на наступний період – формування маршрутів супроводу в громаді людей з залежностями, превенція та розробка інформаційних кампаній. Цей напрям координує в робочій групі Олег Фітькало, доцент кафедри психіатрії та психотерапії ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук, лікар-нарколог вищої категорії̈ МОЗ України, психіатр, психотерапевт, разом із Мирославою Кабанчик, директоркою Львівського медичного центру превенції та терапії узалежнень, а також спільно з департаментом охорони здоров’я, департаментом освіти і науки та департаментом соціального захисту Львівської ОДА та іншими членами робочої групи. 

«До наступного засідання ми беремося за стандартизацію окремих рекомендованих тренінгів для ТГ, ГО та відповідних середовищ з метою стандартизації навчальних просвітницьких підходів та інформаційних кампаній», – сказав Олег Фітькало.

У третьому блоці обговорили питання створення центрів підтриманого проживання, стаціонарного догляду та повернення пролікованих пацієнтів в громади Львівщини. Цей напрям координує команда Ореста Сувалa, який є заступником голови робочої групи з психічного здоров’я та координатором з розвитку послуг психічного здоров’я україно-швейцарського проєкту «Психічне здоров’я для України» спільно з департаментом соціального захисту населення Львівської ОДА та іншими членами робочої групи.

«Станом на сьогодні у громад є два реалістичних сценарії допомогти людині старшого віку чи людині з інвалідністю, які потребують соціального супроводу – оформити людину з інвалідністю в обласний заклад інтернатного типу, або створити у громаді послугу підтриманого проживання: знайти приміщення, персонал, забезпечувати функціонування. У випадку з інтернатним закладом утримання людини попередні роки відбувалося коштом обласного бюджету. У випадку послуги підтриманого проживання це має відбуватися коштом бюджету громади, громада має брати відповідальність за своїх жителів і підтримувати їх», – наголосила експертка з розвитку соціальних послуг україно-швейцарського проєкту «Психічне здоров’я для України» Анна Решетник.

Обговорили і результати навчань для представників релігійних спільнот «Роль духовенства у підтримці людей, що проживають втрату та невизначену втрату», які представила координаторка з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайних подій україно-швейцарського проекту «Психічне здоров’я для України» Анастасія Жидкова. Організували їх на запит департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА. Навчання ще тривають, зареєструватися можна за покликанням.

Соціальний захист: результати та виклики.

У Львівській області функціонують 60 надавачів соціальних послуг з них:

• 48 – центри надання соціальних послуг;
• 11 – територіальних соціально обслуговування (надання соціальних послуг);
• 1 – інші форми надавачів.

При 6 центрах надання соціальних послуг та 3 територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) функціонують стаціонарні відділення, загальна потужність яких становить 287 ліжкомісць.

4 територіальних громади, а саме: Великолюбінська, Боринська, Розвадівська, Тростянецька закуповують соціальні послуги в сусідніх громадах. У 9 територіальних громадах немає надавачів соціальних послуг, а це: Новояричівська, Солонківська, Мурованська, Підберізцівська, Сокільницька, Бісковицька, Новокалинівська, Ралівська, Оброшинська.

Також, у громадах діють 7 Центрів соціальних служб, працюють 2 091 працівників. Крім того, в інших підрозділах ТГ працює 44 фахівці із соціальної роботи. Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей, затверджених наказом Мінсоцполітики України від 30 грудня 2020 року № 868 «Деякі питання адміністрування надання місцевими державними адміністраціями і територіальними громадами соціальної підтримки у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей» розрахували “середню” потребу фахівців із соціальної роботи по області – 521. При цьому по плану – 244 особи, фактично працевлаштували 187 осіб. Із 73 громад у 17 відсутні фахівці соціальної роботи (ФСР), в 14 громадах обовʼязки ФСР виконують інші особи.

Відповідно до соціальних паспортів даних громад, кількість людей похилого віку в області становить понад 500 тис., людей з інвалідністю – понад 223 тис., дітей з інвалідністю – понад 13 тис., малозабезпечених родин – понад 16 тис., багатодітних сімей – майже 32 тис. осіб, постраждалих від насильства – майже 4,5 тис. осіб, тих, що потрапили в ситуацію торгівлі людьми – 45 осіб, перебувають в установах інтернатного типу системи соціального захисту – 2,1 тис., ветеранів війни – понад 90 тис., кількість сімей загиблих (померлих) ветеранів війни – понад 7,2 тис., кількість ВПО – понад 210 тис., з них дітей – майже 54 тис.

Діючі програми:

1. Комплексна програма соціальної підтримки у Львівської області учасників АТО (ООС) та їхніх родин, бійців-добровольців АТО, а також родин Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки.
2. Комплексна програма соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської області на 2021-2025 роки.
3. Комплексна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення у Львівській області.
4. Комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на період дії воєнного стану в Україні.
5. Програма надання соціальної послуги з реабілітації (абілітації) жителям Львівської області, які безпосередньо брали (беруть) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Охорона здоров’я: результати та виклики.

Згідно стратегії Комплексної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення Львівщини пріоритетом є: створення центрів психічного здоров’я при кластерних лікарнях, які мали б зменшити навантаження на Львівську обласну клінічну психіатричну лікарню і зробити послугу доступною у громадах.

Напрямки послуг центру психічного здоров’я:

• Психологічна діагностика та консультування;
• Психотерапія;
• Психіатрична діагностика та фармакологічне лікування в стаціонарних умовах;
• Мультидисциплінарні команди;
• Реабілітаційний центр.

За останні два роки у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні пролікували близько 20 тисяч пацієнтів, в 2023 році – 11 500, а за 2024 рік – 8466 пацієнтів. У відділенні соціального догляду лікарні пролікували 64 людини.

Зокрема,

• у Стрийському районі – 17 пацієнтів;
• Львівському – 17 пацієнтів;
• Золочівському – 4 пацієнти;
• Самбірському – 6 пацієнтів;
• Шептицькому – 5 пацієнтів;
• Дрогобицькому – 12 пацієнтів;
• Яворівському – 5 пацієнтів.

Всі ці люди очікують повернення в громади у разі, якщо там створять центри підтриманого проживання.

В березні 2024 за підтримки коштів україно-швейцарського проєкту «Психічне здоров'я для України» та обласного бюджету створили центр психологічної підтримки при лікарні (ЦПП). Мета ЦПП – ресоціалізація, відновлення навичок самообслуговування в побуті, навичок налагодження та підтримки соціальних контактів, навичок використання послуг банків, ЦНАПів, медичних послуг з метою можливості самостійного життя.

В громади мають повертатися люди, котрі внаслідок психічного розладу втратили навички до самостійного функціонування, потребують догляду та патронажу, при цьому не становлять суспільної небезпеки.

У межах виконання Комплексної програми охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення Львівщини створили центри психічного здоров’я:

• у Львівському районі: Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, 1 ТМО відділення на 30 ліжок
• у Дрогобицькому: м. Стебник відділення 40 ліжок, мультидисциплінарна команда, а також амбулаторний прийом;
• у Самбірському: м. Самбір 30 ліжок, мультидисциплінарна команда, а також амбулаторний прийом;
• Стрийському: м. Стрий відділення на 40 ліжок, мультидисциплінарна команда, а також амбулаторний прийом;
• у Яворівському: м. Новояворівськ, станом на сьогодні тільки амбулаторний прийом;
• в Золочівському: м. Золочів, мультидисциплінарна команда, амбулаторний прийом;
• у Шептицькому: м. Шептицький, амбулаторний прийом, запланували ще створити стаціонарний прийом на 40 ліжок.

Метою центрів при кластерних лікарнях є надання спеціалізованої стаціонарної та амбулаторної медичної психіатричної допомоги населенню відповідного району.

Освіта: результати та виклики.

У закладах освіти у 2024 році працює 971 практичний психолог (нормативна потреба ставок – 985,25 та 719,75 – наявних ставок, 265,5 – вакантних ставок) та 402 соціальних педагогів (нормативна потреба – 579;  наявних ставок – 284,5; вакантних ставок – 294,5).

У закладах освіти лише 485 практичних психологів з 971 мають окреме приміщення, суміщене робоче місце – 425, відсутнє робоче місце – 61.

У закладах освіти лише 113 соціальних педагогів з 402 мають окреме приміщення, суміщене робоче місце – 250, відсутнє робоче місце – 39.

З 971 практичного психолога 383 осіб мають окремий ПК на робочому місці у закладі освіти, користуються одним ПК з іншими педагогами – 488, взагалі не мають доступу до ПК у закладі освіти – 100 осіб.

З 402 соціальних педагогів 173 особи мають окремий ПК на робочому місці у закладі освіти, користуються одним ПК з іншими педагогами – 194, взагалі не мають доступу до ПК у закладі освіти – 35 осіб.

У 2024/2025 н.р. функціонує 1076 ЗЗСО (у тому числі 34 приватних, 26 закладів обласного підпорядкування) з учнівським контингентом близько 290 тис. учнів, з яких 22200 першокласників.  

Внаслідок оптимізації мережі у 2024 році закрили 26 ЗЗСО + 15 філій, понизили ступінь в 35 ЗЗСО та 2 філіях. 

Створили професійні спільноти працівників психологічної служби територіальних громад, спеціальних закладів, практичних психологів інклюзивно-ресурсних центрів.

Впровадили управлінську модель психологічної служби системи освіти області. Створили Координаційну раду психологічної служби системи освіти області та 6 Координаційних рад психологічної служби районів.

Нагадаємо, з 2022 за ініціативи очільника області Максима Козицького при всіх РДА діють офіси координаційних центрів, які надають комплексну психосоціальну послугу та ведуть аналіз мережі надавачів психосоціальних послуг та потреб в громад Львівщини. Всі центри послуг на Карті.

Аналітичну роботу забезпечує команда ГО « Птаха Украіни»

Читайте також: У Белзькій міській територіальній громаді запрацював Дія Центр