З листопада на водоймах України розпочинається осінньо-зимова заборона на вилов водних біоресурсів у визначених зимувальних ямах. Ця ініціатива триватиме до початку нерестового періоду 2025 року та є важливим кроком у збереженні екосистем і відновленні рибних запасів.

Зимувальні ями — це природні глибокі ділянки водойм, де риба концентрується для зимівлі. У цей період вона стає особливо вразливою до вилову, що може призвести до критичного зменшення рибних популяцій. Щоб запобігти цьому, територіальними управліннями Держрибагентства видані накази, які визначають перелік та межі зимувальних ям, де вилов риби заборонений на період зимівлі. Ознайомитися з документами та місцями, де діятиме заборона, можна за посиланням: https://t.me/dargme/3565.

У цей період любительське рибальство дозволяється виключно за межами зимувальних ям, але з чіткими обмеженнями щодо засобів і знарядь лову. Рибалити можна зимовими вудками та жерлицями з криги, а в разі відсутності льоду — нахлистовими, донними та поплавковими вудками або спінінгами з використанням штучної або природної принади. Загальна кількість гачків не повинна перевищувати 7 одиниць на одного рибалку. Також у зимовий період (від льодоставу до скресання криги) заборонено використовувати знаряддя лову з гачками, відстань від цівки до кінчика жала яких перевищує 10 мм, а протягом усього року — подвійні, потрійні гачки без принади.

«Осінньо-зимова заборона на вилов риби — це не лише захід для захисту водних біоресурсів, але й важлива складова збереження екологічного балансу в наших водоймах. Зимувальні ями — місця, де риба накопичується для зимівлі, і будь-яке втручання в цей період може негативно вплинути на популяцію риби та стійкість екосистеми. Завдяки дотриманню цих обмежень ми створюємо передумови для успішного нересту і забезпечуємо відновлення видового різноманіття. Підтримка природного балансу у водоймах сьогодні — це наша інвестиція в екологічне майбутнє», - розповіла т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Оксана Війтик.

Дотримання обмежень є обов’язковим. За їх порушення передбачені штрафи: від 51 до 680 гривень за адміністративні порушення і до 85 000 гривень у випадках завдання серйозної шкоди рибному господарству, що може призвести до кримінальної відповідальності. Крім того, у разі шкоди рибному господарству правопорушникам загрожує відшкодування завданих збитків.

Читайте також: Важливі екологічні заходи, які варто вжити восени задля збереження водних ресурсів