80-ті роковини на Львівщині вшанували молитовним віче. Його провели біля пам’ятника депортованим українцям, що на перехресті вулиць Свенціцького-Стуса у Львові.

Нагадаємо, 26 липня 1944 року  між урядом СРСР та Польським комітетом національного визволення (ПКНВ) була підписана угода про польсько-радянський кордон. Договір не тільки передбачав врегулювання польсько-українського відтинку радянського державного кордону по «лінії Керзона», а й створив прецедент для «обміну населенням».

Відтак українське населення, що проживало в межах повоєнної Польщі, підлягало виселенню в Україну в обмін на польське населення, яке переїжджало з України до Польщі. Так звана «добровільна евакуація» згідно з Угодою повинна була розпочатися з 15 жовтня 1944 року і закінчитися до 1 лютого 1945 року. Насправді терміни евакуації українців продовжувались декілька разів  аж до кінця червня 1946 року, а так звані зачистки тривали і у липні-серпні 1946 року.

У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, комуністична польська влада в ході «операції Вісла» примусово депортувала у північні та західні регіони Польщі. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках. Депортація супроводжувалась застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей.

У той період, за даними Українського інституту національної пам’яті, домівок позбавили понад 700 тисяч українців.

Верховна Рада України 8 листопада 2018 року ухвалила Постанову «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців із Польщі у 1944-1951 роках» та установила в Україні День пам’яті українців - жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках, який щороку відзначають у другу неділю вересня.